03. Урожайність зерна скоростиглих гібридів кукурудзи різних сортозмін

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201708-03
Дзюбецький Б. В., Черчель В. Ю.
Сторінки: 19-23.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Визначення прогресу в продуктивності скоростиглих гібридів кукурудзи ФАО 150 – 240 різних сортозмін селекції ДУ Інститут зернових культур НААН. Методи. Гібридизація, інбридинг, кумулятивна селекція — у процесі створення вихідного матеріалу та гібридів; візуальний — для ведення фенологічних спостережень; вимірювально-ваговий — для обліку врожаю; математико-статистичні — для визначення достовірності результатів. Результати. За останні 28 років (1987 – 2015) ДУ ІЗК НААН зареєстровано в Україні 34 скоростиглих гібрида ФАО 150 – 240, які було розподілено за часом на 4 сортозміни, за кожної наступної з них відбувалося підвищення врожайності зерна нових генотипів. Загальне її зростання становило 3,46 т/га, а зменшення вологості зерна під час збирання — 4,5%. Визначено, що щорічний приріст урожаю зерна скоростиглих гібридів за 28 років становив 0,08 т / га. Висновки. Сучасний світовий тренд сортової політики у виробництві кукурудзи ґрунтується на посиленні домінування частки скоростиглих гібридів в асортименті різних біотипів цієї культури. Поширеність скоростиглих генотипів в умовах Степу пов’язана з розвитком ресурсоощадних технологій у рослинництві та прогресом у селекції ранньостиглих зразків південного екотипу.


Ключові слова: кукурудза, селекція, гібрид, скоростиглість, сортозміна, урожайність зерна.



Бібліографія
  1. Дувик Д.Н. Последние достижения в области селекции кукурузы с точки зрения повышения урожайности и качества/Д.Н. Дувик//Производство, переработка, использование кукурузы: междунар. симп. (тез. докл.). — Белград, 1980. — С. 4–6.
  2. Рыбалкин П.Н. Наследие академика живет и развивается/П.Н. Рыбалкин//Генетика, селекция и технология возделывания кукурузы. — Майкоп: РИПО «Адыгея», 1999. — С. 8–12.
  3. Шпаар Д. Кукурудза. Вирощування, збирання, консервування і використання/Д. Шпаар, К. Гінапп, Д. Дрегер, А. Захарченко та ін.; за ред. Д. Шпаара. — К.: Альфа-стевія ЛТД, 2009. — 396 с.
  4. Stafer G.A. Physiological Bases of Maize Improvement: Should we bother?/G.A. Stafer, M.E. Otegue//Physiological Bases of Maize Improvement. — Buenos Aires, 1998. — Р. 3–6.
  5. Созинов А.А. Генетика и прогресс селекции растений/А.А. Созинов//Вопросы селекции и генетики зерновых культур. — М.: СЭВ, 1983. — С. 14–23.
  6. Молчан И.М. Спорные вопросы в селекции растений/И.М. Молчан, Л.Г. Ильина, П.И. Кубарев//Селекция и семеноводство. — 1996. — № 1–2. — С. 36–51.
  7. Базові аспекти забезпечення економічної стабільності виробництва зерна в степовій зоні України/В.С. Рибка, М.С. Шевченко, В.Ю. Черчель та ін.//Таврійський наук. вісн. — Херсон, 2013. — Вип. 85. — С. 276–286.
  8. Лакин Г.Ф. Биометрия: уч. пособие для биол. спец. вузов, 4-е изд., перераб. и доп./Г.Ф. Лакин — М.: Высш. шк., 1990. — 352 с.
  9. Атраментова Л.О. Статистика для біологів: підручник/Л.О. Атраментова, О.М. Утєвська. — Х.: НТМТ, 2014. — 331 с.
  10. Черчель В.Ю. Стратегія вітчизняного виробництва кукурудзи в умовах зміни клімату/В.Ю. Черчель//Пропозиція. — 2016. — № 7/8. — С. 69–73.