04. Вплив інокуляції та морфорегулятора на особливості росту рослин сої в умовах Лісостепу

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201711-04
Петриченко В.Ф., Кобак С.Я., Чорна В.М.
Сторінки: 29-34.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Виявити залежності впливу інокуляції та морфорегулятора на процеси росту, розвитку та формування урожайності насіння сої. Методи. Системний аналіз, польовий, лабораторний, розрахунково- порівняльний, математико-статистичний. Результати. Під впливом морфорегулятора хлормекватхлорид на фоні інокуляції відбувалося інгібування лінійного росту рослин сої через зменшення довжини міжвузля та збільшення діаметра стебла. Це сприяло посиленню його міцності та підвищувало стійкість рослин проти вилягання, створювало технологічні переваги під час збирання врожаю. Максимальну урожайність насіння сортів КиВін, Княжна та Монада одержано на ділянках, де проводили інокуляцію насіння бактеріальним препаратом оптімайз та обробку посівів сої розчином хлормекватхлориду у фазі бутонізації. Висновки. Розроблено технологію вирощування сої на основі комплексного застосування інокуляції насіння та хлормекватхлориду. Обґрунтовано регламенти застосування морфорегулятора у посівах сої з метою підвищення врожайності насіння. Доведено доцільність застосування синтетичних інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії у сучасних технологіях вирощування сої.


Ключові слова: соя, оптімайз, хлормекватхлорид, висота рослин, довжина міжвузлів, діаметр стебла, урожайність.



Бібліографія
  1. Оцінка технологічних прийомів вирощування сої в умовах Правобережного Лісостепу/В.Ф. Петриченко, С.І. Колісник, С.Я. Кобак та ін.//Вісн. аграр. науки (спеціальний випуск). — 2013 (вересень). — С. 57–62.
  2. Камінський В.Ф. Формування продуктивності гороху за різних технологій вирощування/В.Ф. Камінський, С.П. Дворецька, Г.М. Єфіменко//Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. — К., 2004. — Вип. 1. — С. 66–69.
  3. Алиев Д.А. Фотосинтез и урожай сои/Д.А. Алиев, З.И. Акперов. — М., 1995. — 126 с.
  4. Кур’ята В.Г. Ретарданти — модифікатори гормонального статусу рослин/В.Г. Кур’ята//Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку: Ф 50 у 2т/НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Українське товариство фізіологів рослин; голов. ред. В.В. Моргун. — К.: Логос, 2009. — С. 565–587.
  5. Мусатенко Л.І. Фітогормони і фізіологічно активні речовини в регуляції росту і розвитку рослин/Л.І. Мусатенко//Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку: Ф 50 у 2т/НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, Українське товариство фізіологів рослин; голов. ред. В.В. Моргун. — К.: Логос, 2009. — С. 508–536.
  6. Муромцев Г.С. Физиологические механизмы действия ретардантов/Г.С. Муромцев, А.В. Кокурин, З.Н. Павлова//Известия АН СССР. Серия биологическая. — 1984, № 5. — С. 669–674.
  7. Сергієнко В. Застосування фунгіцидів у посівах ріпаку/В. Сергієнко//Пропозиція. — 2015. — № 9. — 182 с.
  8. Рожкован В. Ретарданти на посівах ріпаку/В.Рожкован, О. Поляков//Пропозиція. — 2012. — № 10. — С. 70–71.
  9. Гуляєв Б.І. Вплив хлормекватхлориду та естерону на засвоєння цукровим буряком елементів мінерального живлення/Б.І. Гуляєв, А.Б. Карлова, Д.А. Кірізій//Физиология и биохимия культ. растений. — 2007. — Т. 39, № 5. — С. 401–408.
  10. Асанов А.М. Итоги и перспективы селекции сои в СИБНИИСХ/А.М. Асанов, Л.В. Омельянюк//Современные проблемы селекции и технологии возделывания сои: сб. статей 2-й межд. конф. по сое (Краснодар, 9–10 сент. 2008 г.). — Краснодар, 2008. — С. 222–226.
  11. Патика В.П. Мікроорганізми і альтернативне землеробство/В.П. Патика, Г.А. Тихонович, Г.Д. Філіп’єв. — К.: Урожай, 1999. — 176 с.