06. Створення та оцінка селекційного матеріалу люцерни з підвищеним рівнем азотфіксації

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201711-06
Вожегова Р. А., Тищенко О. Д.
Сторінки: 39-44.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Створити та оцінити вихідний матеріал люцерни за комплексом господарсько- цінних ознак для залучення кращих із них до селекційного процесу. Методи. Інбридинг, полікросметод і штучне схрещування. Оцінку проводили в піщаному субстраті та польових умовах. Результати. Здійснено диференціацію синтетичного селекційного матеріалу (S1 та S2). Виділено беккросовані та інбредні нащадки з максимальними показниками продуктивності, високим рівнем морфологічних ознак кореневої системи: діаметром кореня, його масою, об’ємом кореневої системи, нітрогеназною активністю. Інбридинг у другому поколінні незалежно від будови кореневої системи вихідної форми зумовив збільшення кількості рослин зі стрижнево- розгалуженою кореневою системою. Визначено факторіальні ознаки, які можуть бути критеріями добору за продуктивністю азотфіксації. Висновки. Проведення всебічної оцінки колекційного матеріалу в умовах зрошення дало змогу виділити форми, які представляють інтерес як вихідний матеріал для селекції нових високопродуктивних сортів люцерни з різними ознаками і властивостями та високою симбіотичною азотфіксацією. Визначено маркерні ознаки, які дають можливість на перших етапах селекційного процесу добирати форми з максимальними показниками азотфіксації.


Ключові слова: люцерна, популяція, інбридинг, полікрос, коренева система, урожайність, азотфіксація, успадковуваність.



Бібліографія
  1. Тараріко О.Г. Концепція і наукове обґрунтування основних напрямків удосконалення систем випуску і реалізації мікробіологічних препаратів для сільськогосподарського виробництва/О.Г. Тараріко, О.В. Шерстобоєва, В.П. Патика//Мікробіол. журн. — 1997. — № 4. — С. 102–108.
  2. Відтворення гумусу в агроекосистемах Полісся/В.П. Стрельченко, А.Т. Бовсуновський, О.П. Стецюк та ін.//Вісн. аграр. науки. — 2000. — № 7. — С. 9–13.
  3. Туев Н.А. Экологические проблемы интенсивного земледелия/Н.А. Туев//Вестн. с.-х. науки. — 1988. — № 6. — С. 91–93.
  4. Лозовіцький П.С. Поповнення гумусу у ґрунтах Інгулецької зрошувальної системи за рахунок кореневих залишків сільськогосподарських культур/П.С. Лозовіцький//Зрошуване землеробство. — Херсон: Айлант, 2010. — № 54. — С. 198–210.
  5. Лымарь А.О. Экологические основы системы орошаемого земледелия/А.О. Лымарь. — К.: Аграр. наука, 1997. — 400 с.
  6. Тищенко О.Д. Методика селекції люцерни на підвищений рівень симбіотичної азотфіксації/О.Д. Тищенко, А.В. Тищенко. — Херсон, 2016. — 19 с.
  7. Лубенец П.А. Люцерна — Medicago L. (краткий обзор рода и классификация подрода Falcago (Rchb.) Crossh.)/П.А. Лубенец//Тр. по прикладной ботанике, генетике и селекции. — Л., 1972. — Т. 47. — Вып. 3. — С. 3–82.
  8. Шевцов И.А. Использование инбридинга у растений/И.А. Шевцов. — К.: Наук. думка, 1983. — 270 с.
  9. Сметанин Н.И. Структура популяций люцерны (Medicago sativa L.) по уровню азотфиксации/Н.И. Сметанин, В.К. Шумный//Сибирск. вестн. с.-х. науки. — 1982. — № 6. — С. 38–43.
  10. Тихонович И.А. Эколого-генетические основы использования биоразнообразия симбиотических систем для повышения продуктивности растений в условиях экологически устойчивого земледелия/И.А. Тихонович, Н.А. Проворов//Матер. междунар. агропром. конгресса Агрорусь. Инновации — основа развития агропромышленного комплекса. — СПб.: Ленэкспо, 2010. — С. 38–61.
  11. Spaink H. The Rhizobiaceae. Molecular biology of model plant — associated bacteria/H. Spaink, A. Kondorosi, P. Hooykaas; пер. с англ. под ред. И.А. Тихоновича и Н.А. Проворова. — СПб., 2002. — С. 376–561.