08. Використання рекомбінантних матеріалів у селекції батьківських компонентів гібридів буряків цукрових за формою коренеплоду

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201812-08
Роїк М. В., Парфенюк О. О.
Сторінки: 52-58.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Створення та впровадження в селекційний процес рекомбінантних матеріалів буряків із поліпшеними параметрами форми коренеплоду для подальшої селекції батьківських компонентів гібридів буряків цукрових на ЦЧС основі. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. За результатами досліджень відібрано однонасінні форми буряків цукрових (кандидати в лінії О-типу) з поліпшеною формою коренеплоду, отримані розщепленням гібридних матеріалів різної генетичної структури. Установлено, що ступінь зав’язування насіння під час самозапилення рослин є досить низьким (16,4–25,3%), спостерігається зниження посівних якостей насіння інцухт-матеріалів. Ці селекційні матеріали характеризувалися овально-конічною та ширококонічною формами коренеплоду (індекс «Ф» був у межах 0,98–1,24). Аналіз біометричних показників коренеплодів свідчить про те, що в новостворених матеріалах порівняно з буряками цукровими (лініями О-типу) відбулося істотне збільшення довжини коренеплоду (9,1%), відстані від площини максимального діаметра коренеплоду до вершини головки (37,0%) та маси коренеплоду (28,6%). Здійснено перше бекросне схрещування відібраних форм із запилювачами-закріплювачами стерильності, досягнуто підвищення рівня цукристості коренеплодів і пенетрантності генів ххzz (до 50%) у гібридів ВС1. Висновки. Рекомбінантні генотипи рослин є цінним вихідним матеріалом для селекції батьківських компонентів гібридів буряків цукрових за формою коренеплоду. За використання гібридизації та інбридингу вже в 2-му поколінні гібридів (F2) можна виділити кандидатів у запилювачі-закріплювачі стерильності (лінії О-типу) з овально-конічною і ширококонічною формами коренеплоду. Ця ознака стабільно успадкується потомством на наступних етапах селекції зі створення ліній запилювачів-закріплювачів стерильності та їх ЦЧС аналогів.


Ключові слова: буряки цукрові, вихідний матеріал, гібридизація, схрещування, інбридинг, гетерозис, форма коренеплоду, ступінь зав’язування насіння.



Бібліографія
  1. Роїк М.В., Корнєєва М.О. Напрями, методи та стратегія розвитку селекції цукрових буряків. Цукрові буряки. 2015. № 6. С.7–9.
  2. Орлов С.Д., Дубчак О.В. Генетичний потенціал з ЦЧС ліній цукрових буряків. Цукрові буряки. 2017. № 1. С. 6–8.
  3. Корнєєва М.О., Ненька О.В. Генетична обумовленість високої продуктивності експериментальних гібридних комбінацій цукрових буряків (Вeta vulgaris L.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2016. № 2. С. 10–15.
  4. Richardson K. Traditional Breeding in Sugar Beet. Sugar Tech. 2010. V. 12(3–4). Р.181–186.
  5. Бугайов В.Д., Васильківський С.П., Власенко В.А. та ін. Спеціальна селекція польових культур: навч. посібник; за ред. М.Я. Молоцького. Біла Церква, 2010. С. 276–313.
  6. Draycott A.P. Sugar beet. UK. Blackwell Publishing, 2005. P. 50–88.
  7. Вавилов Н.И. Метод инцухта. Избр. соч. Москва: Колос, 1966. 382 с.
  8. Архимович А.З. Проблемы инцухта. Сорт­семуправление. 1928. Вып. 4. С. 19–22.
  9. Гринько Г.Ф. Инцухт у сахарной свеклы. Свекло­водство. Т. 1. Биология, генетика и селекция сахарной свеклы. Киев: ГИ колхозной и совхозной литературы УССР, 1940. С. 727–741.
  10. Owen F.V. Interitance of cross and self-sterility and self-fertility in Beta vulgaris. J. Agris. Res. 1942. V. 13. P. 679–698.
  11. Савицкий В.Ф. Генетика сахарной свеклы. Свекловодство. Киев: Госсельхозиздат УССР, 1940. Т. 1. С. 551–688.
  12. Перетятько В.Г. Инбридинг, качество пыльцы и семян у сахарной свеклы. Цитоплазматические и цитоэмбриологические исследования в селекции сахарной свеклы. Киев, 1986. С. 169–173.
  13. Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: підручник. Київ: Вища освіта, 2006. 463 с.
  14. Селекция, семеноводство и технология возделывания кормовой свеклы; под ред. В.Г. Игловикова. Москва: ВИК, 1990. 178 с.
  15. Корниенко А.В., Сукоруких В.А., Бердников Р.В., Гончаров Е.В. Создание исходного материала нового поколения с использованием методов сингенетики. Рамонь, 2010. 246 с.
  16. Слюсаренко З.С., Бережко С.Т. Методические рекомендации по определению степени завязывания плодов у семенных растений сахарной свеклы при селекции на высокую плодовитость и всхожесть семян. ВНИС. Киев, 1976. 6 с.
  17. Малецкий С.И. Генетика сахарной свеклы. Новосибирск: Наука, 1984. 184 с.
  18. Чекалін М.М., Тищенко В.М., Баташова М.Є. Селекція та генетика окремих культур: навч. посібник. Полтава, 2008. 368 с.