09. Інституційні важелі забезпечення еколого-економічної ефективності сільськогосподарського землекористування

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201902-09
Бутрим О. В., Дорощук В. В., Комарова Н. В., Терещенко Ю. Є.
Сторінки: 66-73.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Здійснити еколого­економічну оцінку ефективності використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення в Київській обл. у порівнянні зі станом еколого­економічної ефективності землекористування на національному рівні і запропонувати інституційні важелі забезпечення її ефективності. Методи. За допомогою системного аналізу та синтезу із залученням статистичного та кореляційного аналізів із наступною демонстрацією результатів за допомогою графічного методу здійснюється еколого­економічна оцінка відмінності рівня ефективності використання агроугідь у Київській обл. від його стану на національному рівні. На основі монографічного методу проведено узагальнення досвіду досліджень вітчизняних шкіл ґрунтознавства, агроекології, що покладено в основу запропонованих напрямів інституціонального вдосконалення шляхів подолання еколого­економічної кризи сільськогосподарського землекористування. Результати. Відзначено, що сучасні організаційно­економічні підходи до сільськогосподарського землекористування в Україні не забезпечують його збалансованого стану. Визначено концептуальні аспекти забезпечення прийнятного рівня агроекологічної безпеки сільськогосподарського землекористування за товарного виробництва рослинництва та показано роль місцевих громад у розв’язанні цієї проблеми в світлі адміністративної реформи України. Наголошено на значущості запровадження вільного економічного обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Висновки. Доведено, що нарощування прибутків в агропідприємстві призводить до виснаження агроресурсного потенціалу, що відбувається нині в Україні і створює загрози забезпеченню прийнятного рівня агроекологічної та продовольчої безпеки. Показано значущість інституціональних і економічних важелів у оновленні організаційно­економічних умов господарювання. Ці умови спрямовано на створення фінансово­економічної відповідальності господарюючих суб’єктів за рівень агрохімічних параметрів якісного стану ґрунтового покриву агроугідь, що є дієвим напрямом забезпечення відновлення і збереження агроресурсного потенціалу.


Ключові слова: агроресурсний потенціал, земельні ресурси сільськогосподарського призначення, товарна продукція рослинництва, агроекологічна безпека, продуктивність праці, агровиробництво, ґрунтовий покрив.



Бібліографія
  1. Бутрим О.В. Теоретико-методологічні основи формування внутрішнього вуглецевого ринку в контексті збалансованого розвитку агросфери: монографія; за ред. О.І. Дребот. Київ: ТОВ «ДІА», 2018. 360 с.
  2. Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Системне визначення економічної оцінки природного багатства України. Вісник Національної академії наук України. 2015. № 8. С. 49–57.
  3. Иванов Ю.Г., Кочуров Б.І. Природоохранное зонирование территории административной области. Ландшафтный анализ природопользования. Москва: МФГО, 1987. С. 12–19.
  4. Гайдуцький І.П. Інвестування низьковуглецевої економіки: теорія, методологія, практика: монографія. Київ: ТОВ «Інформаційні системи», 2014. 374 с.
  5. Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О. та ін. Аграрна реформа в Україні; за ред. П.І. Гайдуцького. Київ: ННЦ ІАЕ, 2005. 424 с.
  6. Ступень М., Скорупська О. Економічні аспекти раціонального землекористування сільськогосподарського призначення. Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер. Економіка АПК. 2014. № 21(1). С. 389–395.
  7. Хлобистов Є.В., Жарова Л.В. Проблеми інституціоналізації системи раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2010. № 2. С. 206–214.
  8. Grassi G., M. Elzen, Andries F. еt al. The role of the land use, land use change and forestry sector in achieving Annex I reduction pledges. Climatic Change. 2012. № 115. Р. 873–881.
  9. Boody G., Bruce V., David A. еt al. Multifun­ctional Agriculture in the United States. Bio Science. 2005. 55(1). Р. 27–38.
  10. Nerbonne B.A., Vondracek B. Effects of local land use on physical habitat, benthic macroinvertebrates, and fish in the Whitewater River, Minnesota, USA. Environ Manage. 2001, Jul; 28 (1). Р. 87–99.
  11. Scherr S.J., Shames S., Friedman R. Defining integrated landscape management for policy makers. Ecoagriculture Policy Focus. 2016, №. 10. Washington, DC: EcoAgriculture Partners. 235 p.
  12. Frelih-Larsen A. Mainstreaming climate change into rural development policy post 2013. Ecologic Institute: Science and Policy for a Sustainable World. Berlin, 2016. Р. 15–16.
  13. Добряк Д.С., Кузін Н.В. Удосконалення класифікації процесів, що спричиняють деградацію земельних угідь. Збалансоване природокористування. 2016. № 1. С. 106–111.
  14. Мартин А. Регулювання ринку земель в Україні: монографія. Київ: Аграр Медіа Груп, 2011. 252 с.
  15. Грановська Л.М. Еколого-збалансоване природокористування в умовах поліфункціональності територій. Херсон, 2009. 417 с.
  16. Jiang Y., Stephen K. Swallow. Impact Fees Coupled With Conservation Payments to Sustain Ecosystem Structure: A Conceptual and Numerical Application at the Urban-Rural Fringe. Ecological Economics, June 2017. Р. 136–147.
  17. Гриньова В.М., Шульга Г.Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. Київ, 2010. 310 с.
  18. Рослинництво України 2017. Статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2018. 222 с.
  19. Сільське господарство України 2017. Статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2018. 245 с.
  20. Наукові дослідження з моніторингу та обстеження сільськогосподарських угідь України за результатами Х туру (2011–2015 рр.); за ред. І.П. Яцука. Київ: ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», 2017. 66 с.
  21. Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1437. Офіційний вісник України. 2016. № 24. С. 960.