12. Культури боліт у науково-освітньому доробку М.О.[Тюленєва

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201906-12
Вергунов В. А.
Сторінки: 82-87.

Короткий огляд
Мета. Розкрити творчі здобутки на ниві осушувальних меліорацій в Україні та Республіці Білорусь видатного вченого, члена­кореспондента АН УРСР М.О. Тюленєва. Методи. Методом історико­наукового аналізу із залученням раніше недоступних архівних документів та матеріалів реконструйовано життя і звитяги М.О. Тюленєва в розвиток вітчизняної меліоративної науки. Результати. Встановлено, що, завдячуючи розробкам, а також практичним рекомендаціям М.О. Тюленєва, насамперед у 20–30­х роках минулого століття, відбулось організаційне становлення системи наукового забезпечення осушувальних меліорацій в УСРР, його збереження під час німецької окупації 1941–1943 рр. та піднесення у 50–60­х роках ХХ ст. Доведено видатну роль М.О. Тюленєва в появі Казоровицької науково­дослідної меліораційної станції (1922), Сагайдацької зрошувальної дослідної станції (1922), Сульського болотного поля (1930), відновлення діяльності Рудня­Радовельської болотної дослідної станції (1923) і Панфило­Яготинського болотного дослідного опорного пункту (1935), а також становлення діяльності Мінської болотної дослідної станції (1911). Через Північну крайову меліоративну організацію він причетний до відкриття Українського НДІ сільськогосподарської меліорації у Харкові (1929). Розкрито його внесок у появу першої загальнодержавної методики дослідної справи на осушених ґрунтах (1932), а також у підготовку фахівців для потреб меліорації через Київський гідромеліоративний інститут (1930–1947) та Київський сільськогосподарський інститут (1923–1941, 1956–1961), а також вищої кваліфікації в Українському НДІ гідротехніки і меліорації (1938–1968). Не випадково за зроблене в ім’я майбутнього, й особливо в питаннях теорії, методології та практики агромеліоративної справи, а також підготовки галузевих фахівців, Верховна Рада України своєю постановою № 2654–VIII від 18.12.2018 р. ухвалила рішення про святкування 130­річчя від дня народження М.О. Тюленєва у 2019 р. на державному рівні. Висновки. З ім’ям М.О. Тюленєва пов’язані досягнення у питаннях методології та практики агромеліоративної справи в Україні, зокрема авторство першої методики дослідної справи, теорії і практики запровадження культури боліт, підготовки галузевих фахівців.


Ключові слова: Микола Олександрович Тюленєв, осушувальні меліорації, Український науково-дослідний інститут гідротехніки і меліорації, Рудня-Радовельська болотна дослідна станція, Панфильська болотна дослідна станція, Інститут фізіології рослин і агрохімії АН УРСР, культура боліт.



Бібліографія
  1. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 27. Оп. 17 л. Спр. 4155. 35 арк.
  2. Архів Академії наук УРСР. Ф. 251. Оп. 567. Спр. 34 А: Личное дело члена-корреспондента АН УССР Тюленева Николая Александровича (1948–1969 гг.). 98 л.
  3. Ворон В.П. Образовательный и просветительский аспекты в деятельности Минской болотной станции в 1912–1915 гг. Научные труды Республиканского института высшей школы. 2016. № 16–1. С. 63–69.
  4. Вергунов В.А. Історія наукового забезпечення осушувальних меліорацій в Україні: член-кореспондент АН УРСР М.О. Тюленєв (до 130-річчя від дня народження): наук. доп. НААН, ННСГБ, Ін-т історії аграр. науки, освіти та техніки. Київ: ТОВ «ЦП» «Компринт», 2019. С. 8.
  5. Тюленев Н.А. Несколько слов о культуре болот в Прибалтийском крае. Болотоведение. Вестник культуры и изучения болот и луговодства. 1913. № 1. С. 97–100.
  6. Інститут архівознавства Національної бібліо­теки України імені В.І. Вернадського НАН України. Ф. 176. Оп. 1. Спр. 11. 13 документів. Арк. 71.
  7. Вергунов В.А. Член-кореспондент АН УРСР М. О. Тюленєв (1889–1969) — вчений, педагог та фундатор сільськогосподарської меліоративної дослідної справи в Україні (до 130-річчя від дня народження). НААН, ННСГБ, Ін-т історії аграр. науки, освіти та техніки, Ін-т вод. проблем і меліорації, ННЦ «Ін-т землеробства НААН», Панфильська досл. ст., НАН України, НБУ ім. В.І. Вернадського, Ін-т архівознавства, МОН України, Нац. ун-т водн. госп-ва і природокористування України. Рівне: НУВГП, 2019. 123 с. (Іст.-бібліогр. сер. «Аграр. наука в особах, документах, бібліографії; кн. 108).
  8. Архів Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації НААН. Ф. 5144. Оп. 2. Спр. 102. Арк. 27–68.
  9. Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України). Ф. 1. Оп. 71. Спр. 128. Арк. 107–122.
  10. ЦДАГО України. Ф. 27. Оп. 18. Спр. 8806. Арк. 85.
  11. Тюленев Н.А. Итоги и современное состояние вопроса о сельскохозяйственном использовании осушенных торфяных почв. Бюллетень научно-технической информации. МСХ УССР, УАСХН, УНИИГиМ. 1958. № 4. С. 24–31.
  12. Член-кореспондент АН УРСР Тюленєв Микола Олександрович (1889–1969): біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1911–1964 роки. До 75-річчя Ін-ту гідротехніки і меліорації УААН. УААН, ДНСГБ, Ін-т гідротехніки і меліорації; уклад. В.А. Вергунов, О.В. Бачкала, А.С. Загайчук, І.І. Калантиренко; наук. ред. В.А. Вергунова. Київ, 2004. 56 с.: портр. (Сер. «Біобібліографія вчених-аграріїв України»; кн. 9).
  13. Член-кореспондент АН УРСР М.О. Тюле­нєв. Член-кореспондент АН УРСР Тюленєв Микола Олександрович (1889–1969): біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1911–1964 роки. До 130-річчя від дня народж.; уклад. В.А. Вергунов, О.В. Бачкала; НААН, ННСГБ, Ін-т водних проблем і меліорації, НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т архівознавства; наук. ред. В.А. Вергунова. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: «ЦП» Компринт», 2019. 150 с. (Сер. «Біобібліографія вчених-аграріїв України»; кн. 72).