02. Вплив біолану на продуктивність сівозміни за різних систем удобрення

Матвійчук Б. В.
Сторінки: 10-14.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Вивчити ефективність впливу біопрепарату біолану на сільськогосподарські культури короткоротаційної сівозміни Полісся. Методи. Польовий, агрохімічний, математико-статистичний, фотометричний. Результати. Доведено, що дія біопрепарату найкраще виявляється за поєднаного внесення побічної продукції (з компенсацією N10 на 1 т соломи), сидерата, гною, мінеральних добрив. Висновки. Застосування біолану сприяє підвищенню врожайності, накопиченню післяжнивних і кореневих решток у ґрунті та збільшенню вмісту хлорофілу в рослинах на 2 – 8%.


Ключові слова: біолан, сівозміна, кореневі рештки, уміст хлорофілу.



Бібліографія
  1. Александрова Л.Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации/Л.Н. Александрова. — Л.: Наука, 1980. — 261 с.
  2. Балаєв А.Д. Органічна речовина та шляхи її відтворення в чорноземах Лісостепу і Степу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра с.-г. наук. — К.: НАУ, 1997. — 47 с.
  3. Вплив прийомів агротехніки на кількість органічних решток сільськогосподарських культур/В.Ф. Зубенко, В.М. Якименко, О.Г. Петрова, В.П. Черепанов//Вісн. с.-г. науки. — 1981. — № 1. — С. 6–10.
  4. Новак А.В. Облік та хімічний склад органічних решток провідних сільськогосподарських культур/А.В. Новак, Ж.М. Запорожець//Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат. наук. зб.: спец. випуск до VII з’їзду УТГА (липень 2006 р., м. Київ). — Х., 2006. — Кн. 3. — С. 100–101.
  5. Примак І.Д. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві/І.Д. Примак, В.П. Ґудзь, В.Г. Рошко та ін. — Б. Церква, 2003. — 384 с.
  6. Сайко В.Ф. Вилучення з інтенсивного обробітку малопродуктивних земель та їх раціональне використання/В.Ф. Сайко, Г.А. Мазур, М.С. Корнійчук. — К.: Аграр. наука, 2000. — 39 с.
  7. Станков В.З. Корневая система полевых культур/В.З. Станков. — М.: Колос, 1972. — 280 с.
  8. Тараріко Ю.О. Формування сталих агроекосистем: теорія і практика/Ю.О. Тараріко. — К.: Аграр. наука, 2005. — 508 с.
  9. Тейт Р. Органическое вещество почвы. Биологические и экологические аспекты/Р. Тейт; пер. с англ. О.Д. Масловой, Д.С. Орлова. — М.: Наука, 1991. — 399 с.
  10. Nowick W. To the optimum plant treatment with phytohomones, defines by DPCA (Digital-Photo-Chrom-Analysis), Acta Biochimica Polonica. — 2007. — V. 54. — Р. 5.