04. Зміст сучасних систем землеробства в Україні та пропозиції щодо їх класифікації

Манько Ю. П., Танчик С. П., Примак І. Д.
Сторінки: 17-21.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Розроблення уніфікованої класифікації сучасних систем вітчизняного землеробства за основними диференційованими ознаками та експериментальне виявлення і наукове обґрунтування їх раціональних варіантів, адаптованих до природно-сільськогосподарських зон і конкретних агроландшафтів. Методи. Описово-узагальнювальний, розрахунковий, статистичний, польовий експеримент. Результати. Запропоновано диференційовану класифікацію систем землеробства за 3-ма групами базових ознак — агрономічних, економічних і екологічних та алгоритм їхньої інтегрованої назви з повнішим відображенням у ній змісту понять. Багаторічні стаціонарні дослідження (2002 – 2014 рр.) підтвердили, що раціональною для Лісостепу Правобережного є плодозмінна система високоінтенсивного екологічного землеробства на чорноземах типових з полицево-безполицевим основним обробітком ґрунту та органо-мінеральною системою його удобрення. Висновки. Опрацьована класифікація систем землеробства уможливлює об’єктивну ідентифікацію з повнішим відображенням у назві їхнього змісту. Раціональність плодозмінної системи високоінтенсивного екологічного землеробства засвідчена системою критеріїв.


Ключові слова: система землеробства, класифікація, раціональність, адекватність, інтенсивність, екологізація, стабільність, енергетична ефективність.



Бібліографія
  1. Адаптивні системи землеробства і сучасні агротехнології — основа раціонального землекористування, збереження і відтворення родючості ґрунтів; за ред. В.Ф. Камінського. — К.: ВП «Едельвейс», 2013. — 308 с.
  2. Греков В.О. Розрахунковий баланс гумусу/В.О. Греков, Л.В. Дацько//Посібник українського хлібороба. — 2008. — С. 202–203.
  3. ДСТУ 4691:2006. Землеробство: терміни і визначення понять. — К.: Держспоживстандарт України, 2008 р.
  4. Екологічні проблеми землеробства/І.Д. Примак, Ю.П. Манько, Н.М. Рідей та ін. — К.: ЦУЛ, 2010. — 456 с.
  5. Ионова З. Определение интенсивности использования земли/З. Ионова//Сельскохозяйственная экспресс-информация. — 1979. — № 19. — С. 16–17.
  6. Кирюшин В.И. О теоретических основах зональных систем земледелия/В.И. Кирюшин//Земледелие. — 1988. — № 1. — С. 15–19.
  7. Кисіль В.І. Біологічне землеробство в Україні: проблеми і перспектива/В.І. Кисіль. — Х.: Штрих, 2000. — 162 с.
  8. Кисіль В.І. Перспективи розвитку в Україні грунтозахисно-меліоративної і біологічної системи землеробства/В.І. Кисіль//Наук. вісн. НАУ. — 2005. — Вип. 81. — С. 278–283.
  9. Манько Ю.П. Аналіз методичного ресурсу для статистичної експертизи результатів багаторічних досліджень з агрономії/Ю.П. Манько//Вісн. НУБіП України. — 2013. — Вип. 183. Ч. 2. — С. 128–135.
  10. Манько Ю.П. Методика оцінки адекватності явищ і технологій в землеробстві/Ю.П. Манько//Зб. наук. пр. ІЦБ УААН. — 2007. — Вип. 9. — С. 26–31.
  11. Сільське господарство України 2012 р. Статистичний збірник. — К.: Державна служба статистики, 2013. — 392 с.
  12. Тараріко Ю.О. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва/Ю.О. Тараріко, О.Ю. Несмашна, О.М. Бердніков. — К.: Аграр. наука, 2005. — 200 с.
  13. Шикула М.К. Ґрунтозахисна біологічна система землеробства в Україні/М.К. Шикула. — К.: Оранта, 2000. — 389 с.
  14. Щербаков А.П. Основные положения теории экологического земледелия/А.П. Щербаков, В.М. Володин//Вестн. с.-х. науки. — 1991. — № 1. — С. 42–49.