09. Молекулярно-генетичний моніторинг у системі збереження генетичних ресурсів тварин

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201606-09
Копилов К. В., Метлицька О. І., Мохначова Н. Б., Супрович Т. М.
Сторінки: 43-47.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Розробити теоретичні підходи щодо доцільності застосування сучасних молекулярно- генетичних методів досліджень у рамках проведення генетичного моніторингу в системі збереження генетичних ресурсів тварин. Методи. Застосовано діалектичний метод наукового пізнання, аналізу та системного узагальнення. Результати. Аборигенні породи слід вважати носіями унікальної генетичної інформації, яку неможливо відтворити сучасними методами селекції. У певних екосистемах економічно доцільне їх розведення в чистоті, а також пряма інтродукція в зони, де неможливе відтворення високопродуктивних форм. З цієї точки зору, вивчення генофондів аборигенних порід важливе для пошуку нових корисних генів кількісних або інших ознак (продуктивності, стійкості до захворювань, стресів), які надалі можна використати в селекції. Висновки. Для всебічного аналізу генетичної структури племінних ресурсів порід потрібно удосконалювати і систематизувати методи щодо визначення найінформативніших тестів за різними типами ДНК-маркерів. Упровадження елементів молекулярно-генетичного моніторингу сприятиме виявленню носіїв цінних генних комплексів способом одержання молекулярно- генетичної інформації особливостей генетичної структури, що дасть змогу ідентифікувати і визначити оптимальний склад генофондів та якості генетичного матеріалу для закладання й збереження зразків біоматеріалу.


Ключові слова: молекулярно-генетичний моніторинг, генетичні ресурси, поліморфізм, ДНК-маркери.



Бібліографія
  1. Генетические ресурсы крупного рогатого скота: редкие и исчезающие отечественные породы/[С.В. Уханов, Ю.А. Столповский, Л.В. Банникова и др.]. — М.: Наука, 1993. — С. 170.
  2. Andersson L. Domestic — animal genomics: deciphering the genetics of complex traits/L. Andersson, M. Georges//Genetics. — 2004. — 5. — P. 202—212.
  3. Sunnucks P. Efficient genetic markers for population biology/P. Sunnucks//Tree. — 2000. — V. 15. — P. 199–203.
  4. Національна програма збереження та раціонального використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин України/М.В. Зубець, В.П. Буркат, М.Я. Єфіменко [та ін.]//Матер. наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю від дня народження М.Ф. Іванова. — Асканія-Нова, 1996. — С. 43—47.
  5. Програма збереження та раціонального використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин: М-во аграр. політ. України, УААН. — К., 2001. — 26 с.
  6. Состояние всемирных генетических ресурсов в сфере продовольствия и сельского хозяйства: краткий отчет/Комиссия по генетическим ресурсам в сфере продовольствия и сельского хозяйства. Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединенных Наций. — Рим, 2007. — 37 с.
  7. Генетико-селекційний моніторинг у м’ясному скотарстві/[М.В. Зубець, В.П. Буркат, О.Ф. Мельник та ін.]; за ред. М.В. Зубця. — К.: Аграр. наука, 2000. — 187 с.
  8. Генетико-селекційний моніторинг у молочному скотарстві/[М.В. Зубець, В.П. Буркат, М.Я. Єфіменко та ін.]; за ред. В.П. Бурката. — К.: Аграр. наука, 1999. — 88 с.
  9. Столповский Ю. А. Концепция и принципы генетического мониторинга для сохранения in situ пород доместицированных животных/Ю.А. Столповский//Сельскохозяйственная биология. — 2010. — № 6. — С. 3–8.
  10. Tajima F. Biases of the estimates of DNA divergence obtained by the restriction enzyme technique/ F. Tajima, M. Nei//J. Mol. Evol. — 1982. — V. 17. — P. 115–120.