05. Захист пшениці озимої від хвороб та шкідників за різних систем удобрення

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201609-05
Віннічук Т. С., Пармінська Л. М., Гаврилюк Н. М.
Сторінки: 30-34.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Вивчити фітосанітарний стан посівів пшениці озимої за різних систем удобрення з метою оптимізації системи захисту її від хвороб та шкідників. Методи. Польовий, лабораторний, дисперсійного аналізу. Результати. Наведено результати багаторічних досліджень фітосанітарного стану посівів пшениці озимої за різних систем удобрення та обґрунтовано доцільність хімічного захисту посівів у період вегетації. Висновки. Установлено, що застосування побічної продукції гороху, помірних доз мінеральних добрив, зокрема азотних — 60 – 120 кг/га за співвідношення азоту та калію 1,3:1 у технологіях вирощування пшениці озимої забезпечує сприятливий фітосанітарний стан посівів і обмежує використання фунгіцидів та інсектицидів у період вегетації культури. Застосування високих доз мінеральних добрив (N300P150K150; N120, N240P80K100 та N180P135K135) сприяє підвищенню кількості патогенних грибів у ґрунті, посилює ураженість рослин кореневими гнилями, борошнистою росою, септоріозом листя, заселеність сисними шкідниками, що зумовлює потребу в інтенсивному хімічному захисті рослин від хвороб та шкідників.


Ключові слова: пшениця озима, фітопатогенний комплекс, фітофаги, патогенна мікрофлора ґрунту, мінеральні добрива, побічна продукція попередника, хімічний захист.



Бібліографія
  1. Прогрессирующие болезни озимой и яровой пшеницы/Л.Н. Назарова, А.А. Мотовилин, Л.Г. Корнева, С.С. Санин//Защита и карантин растений. — 2006. — № 7. — С. 12–14.
  2. Віннічук Т.С. Ураженість озимої пшениці хворобами залежно від систем удобрення за сучасних технологій вирощування/Т.С. Віннічук, І.М. Свидинюк//Землеробство. — 2005. — Вип. 77. — С. 60–65.
  3. Влияние минеральных удобрений на пораженность озимой пшеницы корневой гнилью в умеренно-влажной зоне Ставропольского края/Е.А. Саленко, А.Н. Есаулко, А.П. Шутко, А.И. Подколзин//Современные проблемы науки и образования. — 2014. — № 6. — С. 5–9.
  4. Довгань С.В. Озима потребує уваги/С.В. Довгань, О.М. Орлова, О.Б. Сядриста//Карантин і захист. — 2007. — № 10. — С. 19–20.
  5. Characterisation of Colletotrichum sp. Isolates causing lupin antrachose/P. Talhinhas, J. Neves-Martins, H. Oliveira, S. Sreenivasaprasad//Lupin — Ancient Crop for the New Millenium. 9 th. International Lupin Conference, 20–24 june 1999. Abstracts. — Р. 325.
  6. Санин С.С. Повысить уровень фитосанитарной безопасности страны/С.С. Санин//Защита и карантин растений. — 2000. — № 12. — С. 3–7.
  7. Глазунова Н.Н. Роль системы удобрений в повышении почвенного плодородия/Н.Н. Глазунова, Ю.А. Безгина, О.М. Хаджиахметова//Сб. науч. трудов Sworld. — 2014. — Т. 27, № 2. — С. 87–89.
  8. Есаулко А.Н. Эффективность программирования урожайности озимой пшеницы на черноземе выщелоченном Ставропольской возвышенности/А.Н. Есаулко, Е.А. Устименко, А.Ю. Гуруева//Сб. науч. трудов Sworld по материалам междунар. науч.-практ. конф. — 2012. — Т. 46, № 4. — С. 95–98.
  9. Никитишен В.И. Эколого-агрохимические основы сбалансированного применения удобрений в адаптивном земледелии/В.И. Никитишен. — М.: Наука, 2003. — 183 с.
  10. Чулкина В.А. Интегрированная защита растений: фитосанитарные системы и технологии/В.А. Чулкина, Е.Ю. Торопова, Г.Я. Стецов. — М.: Колос, 2009. — 670 с.