05. Концентрація 137cs і важких металів у м’ясі качок, вирощених у різних зонах радіоактивного забруднення

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201703-05
Савченко Ю. І., Савчук І. М., Ковальова С. П.
Сторінки: 31-38.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Дослідити особливості вирощування качок на місцевих кормах за різних систем їх утримання та удосконалити способи виробництва екологічно безпечного качиного м’яса на територіях з різною щільністю радіоактивного забруднення ґрунтів. Методи. Сформовано 2 групи молодняку качок: І група (контрольна) — безвигульне утримання у вольєрах з вільним доступом до води у коритах; ІІ група (дослідна) — вигульне утримання на природних обмежених водоймищах. Визначення питомої активності 137Cs у кормах, воді і продуктах забою птиці проводили на приладах АМА-05Е і БДЕГ-20Р, концентрації важких металів — атомно- абсорбційним методом на спектрофотометрі С-115М. Результати. В умовах екстенсивного вирощування піддослідних качок у ІІ та ІІІ зонах радіоактивного забруднення на місцевих кормах і незбалансованих раціонах щодо кальцію, фосфору та мікроелементів отримано качине м’ясо, концентрація 137Сs в якому не перевищує допустимі рівні (ДР-2006 = 200 Бк/кг) і коливається в межах 9,3 – 75,9 Бк/кг. Концентрація свинцю та кадмію у м’язах і печінці піддослідних качок не перевищувала ГДК. Висновки. Теоретично і практично обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса як одного із основних продуктів харчування населення, що проживає в регіонах радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС.


Ключові слова: качки, вигульний та безвигульний способи утримання, питома активність 137Сs, концентрація, свинець, кадмій, м’язи, печінка.



Бібліографія
  1. Пристер Б.С. Актуальные проблемы кормопроизводства в условиях радиоактивного загрязнения территории/Б.С. Пристер, Г.П. Перепелятников, М.И. Ильин//Проблемы сельскохозяйственной радиологии : сб. науч. тр. — К., 1992. — Вып. 2. — С. 71–88.
  2. Пристер Б. С. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, у віддалений період (рекомендації). — К.:Атіка-Н, 2007. — 195 с.
  3. Анненков Б.Н. Основы сельскохозяйственной радиологии/Б.Н. Анненков, Е.В. Юдинцева. — М.: Агропромиздат, 1991. — 286 с.
  4. Барьяхтар В.Г. Масштабы катастрофы. Социально-экономические последствия катастрофы/В.Г. Барьяхтар: под. ред. В.Г. Барьяхтара. — К.: Наук. думка, 1995. — 286 с.
  5. Бар’яхтар В.Г. Радіація, що ми про неї знаємо?/В.Г. Бар’яхтар, В.І. Стрижак, В.О. Поярков. — К.: Наук. думка, 1991. — С. 19–43.
  6. Пристер Б.С. Последствия аварии на Чернобыльской АЭС для сельского хазяйства Украины/Б.С. Пристер//Исслед. ЦПЭР. — К., 1999. — № 20. — 104 с.
  7. Славов В.П. Зооекологія/В.П. Славов, М.П. Високос. — К.: Аграр. наука, 1997. — 375 с.
  8. Огір Л.Б. Важкі метали в об’єктах навколишнього середовища та їх вплив на здоров’я населення/Л.Б. Огір//Методичні перспективи. — 1998. — Т. ІІІ . — № 4. — С. 70–72.
  9. Одум Ю. Экология/Ю. Одум. — М.: Мир, 1986. — Т. ІІ . — С. 143–181.
  10. Dirilgen N. Effect of zinc and copper on growth and metal accumulation in duckweld. Lemna minor/N. Dirilgen, Y. Inel//Bull. Environ. Contam. Toxicol. — 1994. — V. 53. — Is. 3. — P. 442.