06. Генетична структура сазана амурського ТзОВ «Карпатський водограй»

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201807-06
Грициняк І. І., Тарасюк С. І., Залоїло О. В., Маріуца А. Е., Глушко Ю. М., Габуда О. А.
Сторінки: 37-45.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Дослідити генетичну структуру племінного стада амурського сазана ТзОВ «Карпатський водограй» (Львівська обл.) з використанням різних типів маркерів і визначити рівень соматичного мутагенезу за мікроядерним тестом.Методи. Лабораторні дослідження, комп’ютерний статистичний аналіз.Результати. Досліджено генетичну структуру сазана амурського за окремими типами молекулярно­генетичних маркерів (ДНК­маркери, генетико­біохімічні системи). Виявлено видоспецифічні особливості генетичної структури за досліджуваними локусами. Розраховано рівень наявної та очікуваної гетерозиготності. Підвищена алельна і генотипова різноманітність генетичної структури може бути зумовлена дещо підвищеною інтенсивністю проведеної селекційної роботи. Виявлений надлишок гетерозигот за окремими локусами свідчить про наявність стабілізаційних процесів генетичної структури. Проведено дослідження рівня соматичного мутагенезу за використання мікроядерного тесту. Висновки. За використання різних типів молекулярно­генетичних маркерів отримано інформацію про генетичну структуру сазана і її різноманіття на геномному рівні. Ці результати свідчать про те, що в її геномі збереглися стійкі генні комплекси, незважаючи на значний селекційний тиск. Застосовані генетично­статистичні підходи можна використати для моніторингу генетичної структури груп сазана Украї­ни, встановлення рівня консолідації та філогенетичних зв’язків між ними з подальшою їх генетичною паспортизацією. Результати дослідження рівня соматичного мутагенезу за використання мікроядерного тесту показали, що досліджувана група риб характеризувалася середніми значеннями еритроцитів з мікроядрами ЕМЯ (4,7±0,3‰), невисоким рівнем лімфоцитів з мікроядрами та двоядерних лімфоцитів, загальна кількість яких становила 3,5±0,3‰. Ці показники свідчать про задовільні умови розведення.


Ключові слова: сазан амурський, генетична структура, ДНК-маркери, генетико-біохімічні маркери, поліморфізм, мікроядерний тест.



Бібліографія
  1.  Грициняк І.І. Наукове забезпечення розвитку аквакультури та підвищення ефективності використання водних біоресурсів внутрішніх водойм України. Рибогосподарська наука України. 2010. № 1. С. 4–13.
  2.  Тарасюк С.І., Грициняк І.І. Молекулярно-генетичні методи в рибництві: монографія. Київ: Аграрна наука, 2013. 312 с.
  3.  Сrooijmans R., Bierbooms V., Komen J. et al. Mikrosatellite markers in common carp (Cyprinus carpio L.). Animal Genetics. 1997. V. 28. P. 129–134.
  4.  Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология: принципы и применение. Москва: Мир, 2002. 589 с.
  5.  Swofford D.L., Selander R.B. BIOSYS-1: a Fortran program for the comprehensive analysis of electrophoretic data in population genetics and systematic. J. Heredity. 1981. V. 72. P. 281–283.
  6.  Животовский Л.А. Популяционная биометрия. Москва: Наука, 1991. 271 с.
  7.  Плохинский Н.А. Биометрия. Москва: Изд-во МГУ, 1970. 367 с.
  8.  Grytsiniak I., Nagornyuk T., Mariutsa A., Tarasjuk S. Analysis of genetic structure of Ukrainian scaled and framed carps of the Antoninsky-Zozulenets. Czasopism naukowych informujemy, że wydawane przez Instytutu Zootechniki czasopismo «Roczniki Naukowe Zootechniki» — Balice. Poland, 2013. T. 40, z. 2. P. 145–153.
  9.  Xiao T., Lu C., Xu Y. еt al. Screening of SSR markers associated with scale cover pattern and mapped to a genetic linkage map of common carp (Cyprinus carpio L.). J. Appl Genet. 2015. Мay. 56(2). Р. 269. doi: 10.1007/s13353-014-0250-9. Epub 2014 Oct 23.
  10.  Крась С.І., Городна О.В., Тарасюк С.І. Генетична диференціація популяцій амурського сазана ВАТ «Сумирибгосп» та ВАТ «Донриб­ком­бінат». Науковий вiсник Львiвського національного університету ветеринар­ної медицини і біотехнологій iмені С. З. Гжиць­кого. 2010. Т. 12. № 3 (45). Ч. 3. С. 59–65.
  11.  Крась С.І., Стовбінський В.І., Боднар Г.І., Тарасюк С.І. Особливості генетичної структури амурського сазана. Рибогосподарська наука України. 2011. № 1. С. 62–67.
  12.  Fallahbagheri F., Pourkazemi M., Dorafshan S. Genetic analysis of wild common carp, Cyprinus carpio L. in the Anzali wetland, the Caspian Sea. Iranian J. of Fisheries Sciences. 2013. № 12(1). Р. 1–11.
  13.  Крась С.І., Тарасюк С.І., Маріуца А.Е. Ге­нетична характеристика стада амурського сазана (Cyprinus carpio haematopterus) рибогосподарства «Лісневичі». Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2011. № 4 (50). Т. 13. Ч. 3. С. 155–160.
  14.  Torres de Lemos C., Milan Rödel P., Regina Terra N. еt al. River water genotoxicity evaluation using micronucleus assay in fish erythrocytes. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2007. V. 66, Iss. 3. P. 391–401.
  15.  Kamel Ahmad, Jaber Salehl. Clastogenic stu­dies on Tandaha Dam water in Asser. Mediterranean Environment. 2010. V. 16, № 1. P. 33–42.
  16.  Grytsiniak I., Glushko Y., Tarasjuk S. Cyto­genetic profile of the Ukrainian carp. Czasopism naukowych informujemy, że wydawane przez Instytutu Zootechniki czasopismo «Roczniki Naukowe Zootechniki» — Balice. Poland, 2013. Т. 40, z. 1. P. 45–53.
  17.  Галицкий В.А. Возникновение эукариотических клеток и происхождение апоптоза. Цитология. 2008. Т. 47. Вып. 2. С. 103–120.