06. Уміст мінеральних елементів у меді та його біологічна цінність за умов згодовування бджолам цитратів Со, Nі, Ag і Сu

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201808-06
Ковальчук І. І., Двилюк І. І., Пащенко А. Г.
Сторінки: 38-43.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Визначити вплив цитратів Co, Ni, Ag і Cu на вміст окремих мінеральних елементів у меді та оцінити його якість. Методи. У зразках меду визначали вміст Сu, Fe, Co, Cr, Zn, Pb, Cd на атомно­абсорбційному спектрофотометрі СФ­115 ПК та фізико­хімічні показники меду за загальноприйнятими методиками. Результати. Застосування цитратів мікроелементів з цукровим сиропом для підгодівлі медоносних бджіл свідчить про коригувальний вплив цитратів на вміст окремих корисних і токсичних елементів у меді та його біологічну цінність у період дозрівання. Водночас відбувалися зміни якісного складу меду дослідних груп. Висновки. Отримано позитивні зміни вмісту Fe, Cu, Cr, Pb і Cd у меді, його фізико­хімічних показників і якості з підвищенням вмісту проліну, діастазного числа та показника рH у зразках обох дослідних груп. Це підтверджує доцільність використання добавки цитратів Co, Ni, Ag i Cu з метою корекції процесів мінерального живлення медоносних бджіл та якості їх продукції, що більше виражено за додавання до цукрового сиропу Ag і Cu.


Ключові слова: медоносні бджоли, мінеральні речовини, цитрати, пролін, діастазне число, масова частка води, рН.



Бібліографія
  1. Каганець О. Оцінка меду за міжнародними та національними критеріями. Продовольча індустрія АПК (наук.-практ. журн.). 2010. № 1. С. 26–29.
  2. Сирохман І.В. Товарознавство цукру, меду, кондитерських виробів. Київ: ЦУЛ, 2008. 616 с.
  3. Ковальчук І.І., Федорук Р.С. Медоносні бджоли та мед — біоіндикатори забруднення навколишнього середовища важкими металами. Біологія тварин. 2008. Т. 10, № 1/2. С. 24–32.
  4. Руденко С.С., Баглей О.В. Використання деяких продуктів бджільництва для оцінки антропогенного навантаження територій. Вісн. проблем біології і медицини. 2012. Вип. 4, № 1 (96). С. 54–59.
  5. Якубчак О.М., Коновалова А.В. Вимоги до безпеки та якості меду. Вет. медицина України. 2014. № 12. С. 19–22.
  6. Мед натуральний. Технічні вимоги: ДСТУ 4497:2005. [Чинний від 28-01- 2005]. Київ: Держ­споживстандарт України, 2007. 21 с. (Національні стандарти України).
  7. Патент України на корисну модель №38391. МПК (2006): С07С 51/41, С07F 5/00, С07F 15/00, С07С 53/126 (2008.01), С07С 53/10 (2008.01), А23L 1/00, В82В 3/00. Спосіб отримання карбоксилатів металів. Нанотехнології отримання карбоксилатів металів. Косінов М.В., Каплунен­ко В.Г. Опубл. 12.01.2009. Бюл. № 1/2009.
  8. Ковальчук І.І. Важкі метали та ліпіди тканин і продукції бджіл за умов традиційного й органічного бджільництва та способи корекції їхніх рівнів. Львів, 2015. 41 с.
  9. Федорук Р.С., Ковальчук І.І., Романів Л.І. та ін. Підгодівля бджіл і методи оцінки її ефективності: метод. реком. Львів, 2016. 31 с.
  10. Влізло В.В., Федорук Р.С., Макар І.А. та ін. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: довідник. Львів: ВМС, 2012. 764 с.
  11. Cal Orey. The Healing Powers of Honey. Kensington Publishing Corp.: New York, 2011. 320 р.
  12. Разанов С.Ф. Забруднення важкими металами відходів бджільництва. Агроекологіч. журн. 2009. С. 272–274.
  13. Хорн Х., Люльман К. Все о меде. Москва: АСТ «Астрель», 2007. 316 с.
  14. Лазарєва Л.М. Контроль якості та безпечності меду. Пасіка. 2014. № 6. С. 24–25.
  15. Лазарєва Л.М. Показник вмісту проліну як критерій оцінки якості меду різного ботанічного походження. Наук.-техн. бюл. НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. 2015. Т. 3, № 4. С. 97–101.
  16. Prolin als Kriterium der Reife des Honigs. Deutsche Lebensmittelrundsсhau. 1991. № 87. S. 383–386.