12. Економічна ефективність застосування рідких фосфорних добрив за вирощування картоплі столової на темно-сірому опідзоленому ґрунті

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201808-12
Бордюжа І. П.
Сторінки: 82-85.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Визначити економічну ефективність застосування рідких фосфорних добрив під картоплю столову за вирощування на темно­сірому опідзоленому ґрунті в Лівобережному Лісостепу. Методи. Польові, статистичні. Розміщення варіантів систематичне. Результати. Установлено, що застосування рідких фосфорних добрив у нормі Р35 мало позитивний економічний ефект: умовно­чистий дохід становив 18,2 тис. грн/га. За збільшення норми цих добрив до Р70 зростали витрати на вирощування, але дохід був вищим — 30,1 тис. грн/га. З унесенням до системи удобрення добрив з Ca, Mg та B збільшувалися виробничі витрати на 1550–1770 грн/га. Проте через меншу врожайність рівень рентабельності в цих варіантах знизився на 18,2–26,3 % порівняно з варіантами, де застосовували лише NРК. Найвищі економічні показники були у варіантах з унесенням рідких комплексних добрив марки 11­37 у нормі Р105 та позакореневого підживлення Атоніком Плюс (0,20 % р­н), де умовно­чистий прибуток становив 70 тис. грн/га, а рівень рентабельності — 75,1 %. Висновки. Проведеними дослідженнями було встановлено, що застосування РКД 11­37 із позакореневим підживленням Атоніком Плюс є економічно виправданим і має велике значення для практичного застосування. Підтвердженням цього є високі економічні показники у варіанті з унесенням рідких комплексних добрив марки 11­37 у нормі Р105 та позакореневого підживлення Атоніком Плюс (0,20 % р­н), де умовно­чистий прибуток становив 70 тис. грн/га, а рівень рентабельності — 75,1 %.


Ключові слова: економічна ефективність, картопля столова, РКД 11-37.



Бібліографія
  1. Лавров Р.В. Сучасний стан і проблеми формування ринку картоплі в Україні. Актуальні проблеми економіки. 2007. № 6 (72). С. 12–21.
  2. Ходаківський Є., Положенець В., Хода­ківський С., Чуб Д. Виробництво та споживання картоплі. Економіка АПК. 2006. №7. С. 109–111.
  3. Щиткин В.В. Значение удобрений в интенсивных технологиях. Рынок минеральных удобрений и агрохимии: матеріали наук.-практ. конф. (Алушта, 19–20 лютого 2004 р.). Алушта, 2004. С. 83–90.
  4. Жученко А.А. Главные приоритеты адаптации растениеводства к неблагоприятным погодным условиям. Пути повышения устойчивости сельскохозяйственного производства в современных условиях.Орел: ОрелГАУ, 2005. С. 6–12.
  5. Богдевич И.М., Сафроновская Г.М., Тере­щенко Н.Д. и др. Методика определения агрономической и экономической эффективности минеральных и органических удобрений. Минск: РУП ИПА, 2010. С. 24.
  6. Пузік В.К., Свиридов А.М., Олійник О.В. та ін. Технології і витрати на вирощування польових сільськогосподарських культур в умовах Лісо­степу України: посібник; за ред. В.К. Пузіка. Харків: ХНАУ, 2010. С. 213.
  7. Голубев А. В. Эколого-экономическая оценка применения удобрений. Земледелие. 1991. № 3. С. 63–65.
  8. Строяновський В.С., Рихлівський І.П. Ефек­тивність вирощування картоплі за різних технологій в умовах Південно-західного Лісостепу України. Біоресурси і природокористування. 2014. № 5–6. С. 68–71.
  9. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво ; за ред. О.І. Зінченка. Київ: Аграрна освіта, 2001. 591 с.
  10. Городній М.М. Агрохімія: підручник. 4-те вид. Київ: Арістей, 2008. 936 с.
  11. Philips S. Nitrogen management forsout heast potato production. Plant Nutrition today. 2011. №5. Р. 7.