05. Ефективність дії природних мінералів на емісію парникових газів у гноєвому субстраті

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201810-05
Воробель М.І., Мороз В.В., Каплінський В.В.
Сторінки: 35-40.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Установити ефективність дії природних мінералів на емісію парникових газів у гноєвому субстраті корів за мезофільних умов анаеробного зброджування (in vitro). Методи. Дослідження проведено з використанням хімічних, аналітичних і математико­статистичних методів. У процесі проведення досліджень на кожному етапі метагенезу (гідроліз, окислення, ацетогенез, метаногенез) за мезофільного режиму бродіння в досліджуваному матеріалі підтримували температурний режим і контролювали рівень рН середовища. Упродовж експерименту досліджуваний субстрат перемішували інтенсивним струшуванням ємкостей. У гноєвій масі корів визначали кислотність за допомогою приладу рН­Метр Тур N5170 (виробництво Польща). У досліджуваному субстраті проводили визначення рівня вуглекислого газу за методикою Н.В. Чибисової [13], СН4 — розрахунковим методом. Результати. На основі проведених досліджень установлено, що внесення у досліджуваний субстрат природних мінералів — вермикуліту, перліту та цеоліту зумовлює підвищення ферментативної активності коров’ячого гною, відповідно, на 9, 7 та 6% порівняно з контролем (гній без внесення препаратів). Природний мінерал глауконіт (in vitro) знижує рівень СО2 і СН4 на 5% у гноєвому субстраті відповідно до контролю. Висновки. Експериментально доведено, що найефективніша дія на процес метаногенезу спостерігається при застосуванні вермикуліту, який збільшує виділення вуглекислого газу і метану в коров’ячому гної, водночас природний мінерал глауконіт дезактивує процес бродіння та виділення парникових газів. Отже, глауконіт можна використовувати як засіб для зменшення викидів парникових газів.


Ключові слова: гній, парникові гази, метан, вуглекислий газ, корови, природні мінерали, метаногенез.



Бібліографія
  1. Куріс Ю.В., Ткаченко С.І., Семененко Н.В. Способи утилізації біогазу. Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2010. № 7 (77). С. 20–30.
  2. Johnson J. M.-F., Franzluebbers A.J., Weyers S.L., Reicosky D.C. Agricultural opportu­nities to mitigate greenhouse gas emissions : Review. Environmental Pollution. 2007. V. 150. P. 107–124.
  3. Холод М. Емісія парникових газів та формування ринку квот на їх викиди. Вісник Сумського ДУ. 2009. № 2. С. 35–42.
  4. Monteny G.J., Groenestein C.M., Hilhorst M.A. Interactions and coupling between emissions of methane and nitrous oxide from animal husbandry. Nutrient Cycling in Agroecosystems. 2001. V. 60, Is. 1–3. P. 123–132.
  5. Smith P., Martino D., Cai Z. et al. Greenhouse gas mitigation in agriculture. Phil. Trans. R. Soc. B. 2008. V. 363. P. 789–813.
  6. Захаренко М.О., Коваленко В.О., Ярем­чук О.С., Пироженко Ю.В. До питання розрахунку викидів парникових газів відходів тваринництва. Біоресурси і природокористування. 2014. Т. 6, № 3–4. С. 63–70.
  7. Monteny G.J., Bannink A., Chadwick D. Green­house gas abatement strategies for animal husbandry. Agriculture, ecosystems and environment. 2006. V. 112, Is. 2–3. № 2. P. 163–170.
  8. Мартенюк Г.М. Біоконверсія органічних відходів. Органічне виробництво і продовольча безпека: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 5–6 вер. 2017 р. Житомир: ЖНАЕУ. 2017. С. 87–91.
  9. Щербак Б.В., Лобова О.В., Лаукерт К.О. От­римання рідких органічних добрив методом ферментації гною великої рогатої худоби. Научные труды. 2014. № 34 (1). С. 89–93.
  10. Солук Г.С., Буцяк В.І., Буцяк А.А. Біотех­нологія виробництва біогазу з відходів сільськогосподарського виробництва. Науковий вісник ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького. 2015. Т. 17, № 3 (63). С. 312–319.
  11. Мітков Б.В., Чорна Т.С., Мітков В.Б. Об­ґрун­тування ефективності отримання біогазу з відходів тваринництва. Науковий вісник ТДАТУ. 2012. Вип. 2. Т. 5. С. 215–219.
  12. Shibata M., Terada T. Factors affecting met­hane production and mitigation in ruminants. Animal Science. 2010. V. 81. P. 2–10.
  13. Чибисова Н.В. Практикум по экологичес­кой химии: учебное пособие. Калининград, 1999. 94 с.
  14. Шацький В.В., Скляр О.Г., Скляр Р.В., Со­лодка О.О. Вплив структури субстрату на вихід біогазу при метановому зброджуванні. Праці ТДАТУ. 2013. Вип. 13. Т. 3. С. 3–12.
  15. Поліщук В.М., Лободко М.М., Сидор­чук О.В., Поліщук О.В. Вплив режимів метанового бродіння на ефективність виробництва біогазу. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2013. № 185. Ч. 3. С. 180–191.