03. Стабілізація кислотно-лужного балансу слабокислих ґрунтів за біологізації вирощування буряків цукрових в умовах Лісостепу України

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201903-03
Заришняк А. С., Сипко А. О., Стрілець О. П., Зацерковна Н. С., Зінченко О. А., Сінчук Г. А., Гончарук Г. С., Грицишина Л. Г., Костащук М. В., Мазур Г. М.
Сторінки: 20-27.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Встановити оптимальні дози та способи застосування дефекату, які забезпечують стабілізацію кислотно­лужного балансу сірого лісового слабокислого ґрунту та чорнозему вилугуваного слабокислого за біологізації вирощування буряків цукрових в умовах Правобережного і Центрального Лісостепу України. Методи. Здійснено фізико­хімічні та агрохімічні аналізи ґрунту і рослин, фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин. Результати. Найбільш дієвою на ґрунтово­вбирний комплекс сірого лісового слабокислого ґрунту визначено 1,5 норми СаСО3 за Нг (9 т/га у ф. в.), яку застосовували по фону органо­мінеральних добрив за технологією пошарового внесення. При цьому досягнуто максимальної нейтралізації кислотності ґрунту: показник рНсол ґрунтового розчину підвищився до 7,2, гідролітична кислотність ґрунту знизилася до 0,42 смоль/кг ґрунту з підвищенням суми ввібраних основ до 25,7 смоль/кг ґрунту і ступеня насичення основами до 95,3%. За внесення меліоранту під оранку на чорноземі типовому вилугуваному слабокислому в 1,5 норми за Нг (7,5 т/га у ф. в.) відзначено підвищення показника рНсол до 6,9, що відповідає нейтральному ступеню кислотності ґрунту. За зазначеної норми меліоранту гідролітична кислотність ґрунту знизилася до 1,50 смоль/кг ґрунту з підвищенням суми ввібраних основ до 28,5 смоль/кг ґрунту. Уміст рухомих сполук кальцію (СаО) підвищився до 175,0 смоль/кг ґрунту зі збільшенням рухомих сполук магнію (МgО) до 24,0 смоль/кг ґрунту. Висновки. Застосування дефекату на слабокислому сірому лісовому ґрунті і чорноземі типовому вилугуваному слабокислому за біологізації вирощування буряків цукрових сприяє стабілізації кислотно­лужного балансу ґрунтів.


Ключові слова: біологізація, ґрунт, гідролітична кислотність, меліорант, ґрунтово­вбирний комплекс, кислотно­лужний баланс.



Бібліографія
  1. Nduwumuremyi A., Mugwe J.N., Ruganzu V. et al. Effects of Travertine in Improving Selected Soil Properties and Yield of Irish Potato (Solumun tuberosum L.) in Acidic Soils. J. Agric Sci Technol A. 2013. № 3. Р. 175–182.
  2. Stephen P.C., Caroline H.O., Angel J. et al. Diversity and activity of free-living nitrogen-fixing bacteria and total bacteria in organic and conventionally managed soils. Appl Environ Microbiol. 2011. №5. P. 214–223.
  3. Beyene S.T. Rangeland degradation in a semi-arid communal sa-vannah of Swaziland: Long-term DIP-tank use effects on woodyplant structure, cover and their indigenous use in three soil types. Land Degrad. Dev. 2015. № 26. Р. 311–323.
  4. Keesstra S.D., Bouma J., Wallinga J. et al. The significance of soils and soilscience towards realization of the United Nations Sustainable Development Goals, SOIL, 2, 111–128. doi:10.5194/soil-2-111-2016, 2016.
  5. Mwango S.B., Msanya B.M., Mtakwa P.W. et al. Effectiveness of mulching undermiraba in controlling soil erosion, fertility restoration and cropyield in the Usambara Mountains, Tanzania. Land Degrad. Dev. 2016. № 27. Р. 1266–1275.
  6. Farina M.P.W., Channon P. Acid-subsoil amelioration. 1. A comparison of several mechanical procedures. Soil Sci. Soc. Am. J. 1988. № 52. P. 169.
  7. Farina M.P.W., Channon P. Acid-subsoil amelioration. II. Gypsum effects on growth and subsoil chemical properties. Soil Sci. Soc. Am. J. 1988, № 52. P. 175.
  8. Sumner M.E., Fey M.V., Farina M.P.W. Amelioration of acid subsoils with phosphogypsum. Proc. 2nh Int. Symp. University of Miami, Florida. Phosphogypsum, 1987. Р. 41.
  9. Кирпичников Н.А., Глазунова Н.М. Применение повышенных доз извести с целью экономии фосфорных удобрений в условиях центральных районов нечерноземной зоны РСФСР. Бюллетень Института удобрений и агропочвоведения им. Д.Н. Прянишникова (ВИУА). Москва, 1986. № 78. С. 28.
  10. Кнашис В.Ю. Эффективность известкования почв Литовской ССР. Вопросы генезиса и плодородия почв Литовской ССР, 1985. C. 149–159.
  11. Заришняк А.С., Цвей Я.П., Іваніна В.В. Оптимізація удобрення та родючості ґрунту в сівозмінах. Київ: Аграрна наука, 2015. 207 с.
  12. Іваніна В.В. Біологізація удобрення культур у сівозмінах: монографія. Київ: ЦП «Комприт», 2016. 328 с.
  13. Деревягин В.А., Попов П.В. Органические удобрения в биологизации земледелия. Химизация сельского хозяйства. 1989. № 10. С. 33–35.
  14. Таскина В.М. Солома, как удобрение на полях черного пара. Сибирский вестник сельскохозяйственной науки. 1988. № 4. С. 23–25. 
  15. Зубенко В.Ф., Иващенко А.А., Саблук В.Т. и др. Проблемы интенсификации и ресурсосбережения. Свекловодство. Киев: НПП ООО «Альфа-стевия ЛТД», 2005. С. 152–177.
  16. Барштейн Л.А., Шкаредный И.С., Якименко В.М. Питание и продуктивность корнеплодов. Сахарная свекла. 1996. № 9. С. 16–17.
  17. Драган М.І., Гамалей В.І., Любич В.М. Агрегатний склад сірого лісового ґрунту за різних агротехнологічних заходів. Вісник аграрної науки. 2009. № 2. С. 11–16.
  18. Сінченко В.М., Пиркін В.І. Управління процесами біоадаптивної технології виробництва цукрових буряків. Цукрові буряки. 2013. № 3(93). С. 6–13.
  19. Методика исследований по сахарной свекле. Киев: ВНИС, 1985. 292 с.