06. Відтворювальна здатність свиноматок за дії цитрату йоду нанотехнологічного походження

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201903-06
Седіло Г. М., Вовк С. О., Гунчак Р. В.
Сторінки: 39-44.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. З’ясувати вплив різних кількостей йоду у формі аквацитрату на відтворювальну здатність і молочність свиноматок та їх продуктивні якості. Методи. За принципом аналогів, з урахуванням віку (160–170 днів) і маси тіла (95–100 кг) було сформовано 3 групи ремонтних свинок. Тварини контрольної групи отримували стандартний мінеральний премікс (МП), до складу якого входив йод у формі солі калію йодид. Свинкам дослідних груп згодовували премікси без вмісту в них неорганічної форми йоду. Проте, до раціону, відповідно до схеми досліду, вводили водний розчин аквацитрату йоду в кількостях, що становили 100 та 50% від вмісту елемента в МП. Результати. З’ясовано, що молозиво і молоко свиноматок різняться за вмістом загальних ліпідів. Однак за введення цитрату йоду нанотехнологічного походження до раціонів тварин дослідних груп концентрація загальних ліпідів як у молозиві, так і в молоці не зазнавала істотних змін. У свиноматок, які з кормом споживали йод у формі аквацитрату в кількості, що була вдвічі меншою, ніж у стандартному мінеральному преміксі, у молозиві встановлено збільшення фосфоліпідів на 18,4% (Р<0,01) та вільного холестеролу — на 14,2% (Р<0,05), а також у молоці — вмісту моно­ і діацилгліцеролів на 16,6% (Р<0,01) порівняно із показником аналогів контрольної групи. Водночас молочність свиноматок була вищою на 28,7%, підвищувалася народжуваність молодняку на 10,2%, а поросята переважали масу тварин, одержаних від свиноматок контрольної групи, на 8,5%. За кількості йоду у формі аквацитрату, що еквівалентна його вмісту в неорганічній формі (0,38 мг/кг), у свиноматок знижується багатоплідність, збереженість поросят та їхні середньодобові прирости, що характеризує цю дозу як нераціональну і небажану. Висновки. Аквацитрат йоду як високоактивна і біодоступна форма забезпечує стимулювальний вплив на відтворювальну здатність свиноматок у кількостях, що становить 50% від дози йоду в молекулярній формі.


Ключові слова: свиноматки поросні та лактуючі, молоко, молозиво, молочність, збереженість поголів’я.



Бібліографія
  1. Антоняк Г. Л., Влізло В.В. Біохімічна та геохімічна роль йоду: монографія. Львів: ЛНУ імені І. Франка, 2013. 390 с.
  2. Аухатова С. Влияние йода на продуктивность свиней. Свиноводство. 2003. № 1. С. 9–11. 
  3. Рудько Г.І., Адаменко О.М. Вступ до медичної геології; за ред. Г.І. Рудька. Київ: Академпрес, 2010. Т. 1. 736 с.
  4. Жукова Л.А., Зориков А.Ю. Влияние биологически активного йода на мясную продукцию свиней. Вестник Курской государственной сельскохозяйственной академии. 2011. № 3. С. 60–61.
  5. Пилипчук О.С., Шеремета В.І., Каплуненко В.Г. Стимуляція відтворювальної здатності свиноматок біологічно активними препаратами. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2016. Вип. 5 (29). С. 204–208.
  6. Булгаков А. М., Тармишев В. Д. Вплив йоду на репродуктивні органи свиней. Зоотехния. 2002. № 6. С. 16–17.
  7. Исмагилова Э.Р., Байматов В.Н. Связь содержания микроэлементов в биогеоценотической цепи «почва — корм» и прогноз микроэлементного состава кормов в почве. Вестник Омского государственного аграрного университета. 2012. № 2. С. 23–26.
  8. Сологуб Л.І. Йод в організмі тварин і людини: біохімічні аспекти. Біологія тварин. 2005. Т. 7. № 1/2. С. 31–59.
  9. Кузьмин В.И. Нанотехнологии: проблемы и перспективы. Энергосбережение. 2007. № 8. С. 70–72.
  10. Топіха В., Волков А. Інтенсивне ведення галузі свинарства. Тваринництво України. 2003. № 8. С. 2–4.
  11. Кошелева Г. Современные требования к выращиванию и кормлению поросят. Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. 2007. № 9. С. 25–35.
  12. Chekman I. S. Nanofarmakologia. Kiev: Zadruga, 2011. 424 р.
  13. Nesli S., Josef L. Nanotechnology and its applications in the food sector. Trends Biotechnol. 2009. V. 27. Р. 82–89.