10. Вплив нецукрів меляси на ефективність зброджування сусла з цукровмісної сировини

https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201903-10
Коваль О. О., Олійнічук С. Т.
Сторінки: 63-68.

Повна стаття: 
Короткий огляд
Мета. Установити вплив нецукрів меляси на фізіологічну активність дріжджів та ефективність зброджування сусла з цукровмісної сировини. Методи. Визначення фізико­хімічного складу цукровмісної сировини, показників сусла і зрілої бражки проводили згідно з методиками, що застосовуються у цукровому та спиртовому виробництвах. Статистичні. Результати. За умови зниження частки меляси в живильному середовищі зростає загальна доброякісність сусла, зменшується концентрація сухих речовин у ньому, зменшуючи таким чином осмотичний стрес клітин дріжджів, та, відповідно, витрати цукрів на продукування гліцерину. Зниження вмісту нецукрів у суслі при заміні цукрів меляси цукрами дифузійного соку на 25 та 50% сприяє більшому накопиченню спирту в бражці, збільшенню вмісту в ній біомаси та зниженню показника незбродженого цукру. Збільшення частки цукрів дифузійного соку в суслі до 75% фактично нівелює негативний вплив нецукрів меляси на життєдіяльність дріжджової клітини. Заміна частини цукрів меляси цукрами соку збільшує вихід етанолу, що дає змогу додатково отримати 1,24–2,29 дал на кожній тонні сировини цієї якості. Висновки. Установлено, що нецукри меляси мають виражену негативну дію на швидкість приросту біомаси дріжджів та їх спиртоутворювальну здатність. Зниження вмісту нецукрів у суслі способом заміни цукрів меляси цукрами дифузійного соку поліпшує показники якості зрілої бражки. Нормативний вихід спирту з цукрози досягається зброджуванням дифузійного соку з доброякісністю 84,9%. Найвищого ефекту переробки меляси цієї якості можна досягти змішуванням її з дифузійним соком у пропорції 25:75.


Ключові слова: нецукри, дифузійний сік, бродіння, меляса, Saccharomyces cerevisiae, біоетанол, дріжджі.



Бібліографія
  1. Зубченко В.С., Грушицький М.І., Ткаченко Л.В. Використання напівпродуктів цукрового виробництва як альтернативної сировини для одержання біоетанолу. Харчова промисловість. 2008. № 7. С. 12–14.
  2. Калетнік Г.М. Біопаливо: продовольча, енергетична та екологічна безпека України: монографія. Київ: Хай-Тек Прес, 2010. 516 с.
  3. Пат. № 86054 Україна, МПК (2013.01) C10L 1/00, С13В 99/00. Спосіб виробництва цукру та біоетанолу. С.В. Іванов, М.П. Сичевський, С.Т. Олійнічук, М.М. Ярчук, М.Ф. Калініченко, В.В. Сосницький, Є.А. Лукашевич, Л.М. Хомічак, П.Л. Шиян, В.К. Рудаков; заявник і патентовласник Національний універститет харчових технологій, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермаш», Інститут продовольчих ресурсів НААН. № u20130777; заявл.19.06.13; опубл. 10.12.13. 2 с.
  4. Ramesh Duraisam, Ketemaw Salelgn, Abiyu Kerebo Berekete. Production of beet sugar and bio-ethanol from sugar beet and it bagasse: a review. International Journal of Engineering Trends and Technology. 2017. V. 43. № 4. P. 222–233. doi.org/10.14445/22315381/IJETT-V43P237.
  5. Bowen E., Kennedy S. C., Clark W. M. Ethanol from sugar beets : a process and economic analysis. Worchester Polytechnic Institute. 2010. 143 p.
  6. Schieb P.-A., Lescieux-Katir H., Thénot M., Clément-Larosière B. Biorefinery 2030. Biorefinery 2030: Future Prospects for the Bioeconomy. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. 2015. 123 p. doi.org/10.1007/978-3-662-47374-0.
  7. Пат. № 20915 Україна, МПК С12N, C12P, C12R 1/865. Гібридний штам дріжджів Saccharomyces cerevisiaе meyen для мікробіологічного синтезу спирту з меляси. С.Т. Олійнічук, А.Ф. Ткаченко, В.І. Шевченко, К.О. Коваль, Л.В. Рудніченко, Н.Є. Шустікова; заявник і патентовласник Український науково-дослідний інститут спирту та біотехнології продовольчих продуктів. № 96124751; заявл. 20.12.96; опубл. 15.12.00. 2 с.
  8. ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98). Меляса бурякова. Технічні умови. Київ, 1998. 10 с.
  9. Типовий технологічний регламент одержання мелясно-спиртової бражки і пресованих хлібопекарських дріжджів. ТТР № 000 32744-3508-2005. Київ, 2005. 246 с.
  10. Бугаенко И.Ф. Технохимический контроль сахарного производства. Москва: Агропромиздат, 1989. 216 с.
  11. Рухлядєва А.П. Технохимический контроль спиртового производства. Москва: Пищевая промышленность, 1974. 208 с.
  12. Бойко Л.М. Физико-химические методы контроля бродильных производств. Киев: Техника, 1986. 192 с.
  13. Купчик М. П., Рева Л.П., Штангеєва Н.І. та ін. Технологія цукристих речовин. Лабораторний практикум. Київ: НУХТ, 2007. 393 с.
  14. Маринченко В.О., Домарецький В.А., Шиян П.Л. та ін. Технологія спирту: підручник; за ред. В.О. Маринченко. Вінниця: Поділля-2000, 2003. 496 с.
  15. Коваль О.О., Олійнічук С.Т., Хомічак Л.М. та ін. Зброджування цукровмісних продуктів цукрового виробництва в біоетанол. Цукор України. 2014. № 2 (98). С. 10–13.
  16. Домарецький В.А., Прибильський В.Л., Михайлов М.Г. Технологія екстрактів, концентратів і напоїв із рослинної сировини: підручник; за ред. В.А. Домарецького. Вінниця: Нова книга, 2005. 408 с.
  17. Nevoigt E., Stahl, U. Osmoregulation and glycerol metabolism in the yeast saccharomyces cerevisiae. FEMS Microbiology Reviews. 1997. V. 21. Is. 3. Р. 231–241. doi.org/10.1111/j.1574-6976.1997.tb00352.x