Формування насіннєвої продуктивності ріпаку озимого в короткоротаційних сівозмінах залежно від попередників та різних систем удобрення в зоні Полісся України

Анотація

Мета. Удосконалення агротехнології вирощування ріпаку озимого завдяки збалансованому внесенню добрив, добору найпродуктивніших попередників в адаптивних короткоротаційних сівозмінах. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Застосування технології, якою передбачено внесення під ріпак озимий мінеральних добрив в дозі N80P60K80, забезпечує достовірне підвищення врожайності культури залежно від попередників на 0,84 – 1,07 т/га (68,6 – 69,5%) порівняно з неудобреним контролем. Установлено, що найвищий рівень урожаю насіння (2,94 – 3,04 т/га) ріпак озимий формує за сприятливих умов при розміщенні його в короткоротаційних сівозмінах після кукурудзи на силос або конюшини лучної на фоні внесення мінеральних добрив у дозі N40P60K80 під передпосівний обробіток ґрунту і N40 у ранньовесняне підживлення. Висновки. Накреслено заходи для підвищення врожайності ріпаку озимого за вирощування його на осушуваному дерново-підзолистому супіщаному ґрунті.