Концентрація 137cs і важких металів у м’ясі качок, вирощених у різних зонах радіоактивного забруднення

Анотація

Мета. Дослідити особливості вирощування качок на місцевих кормах за різних систем їх утримання та удосконалити способи виробництва екологічно безпечного качиного м’яса на територіях з різною щільністю радіоактивного забруднення ґрунтів. Методи. Сформовано 2 групи молодняку качок: І група (контрольна) — безвигульне утримання у вольєрах з вільним доступом до води у коритах; ІІ група (дослідна) — вигульне утримання на природних обмежених водоймищах. Визначення питомої активності 137Cs у кормах, воді і продуктах забою птиці проводили на приладах АМА-05Е і БДЕГ-20Р, концентрації важких металів — атомно- абсорбційним методом на спектрофотометрі С-115М. Результати. В умовах екстенсивного вирощування піддослідних качок у ІІ та ІІІ зонах радіоактивного забруднення на місцевих кормах і незбалансованих раціонах щодо кальцію, фосфору та мікроелементів отримано качине м’ясо, концентрація 137Сs в якому не перевищує допустимі рівні (ДР-2006 = 200 Бк/кг) і коливається в межах 9,3 – 75,9 Бк/кг. Концентрація свинцю та кадмію у м’язах і печінці піддослідних качок не перевищувала ГДК. Висновки. Теоретично і практично обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса як одного із основних продуктів харчування населення, що проживає в регіонах радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС.