Стабілізація кислотно-лужного балансу слабокислих ґрунтів за біологізації вирощування буряків цукрових в умовах Лісостепу України

Анотація

Мета. Встановити оптимальні дози та способи застосування дефекату, які забезпечують стабілізацію кислотно­лужного балансу сірого лісового слабокислого ґрунту та чорнозему вилугуваного слабокислого за біологізації вирощування буряків цукрових в умовах Правобережного і Центрального Лісостепу України. Методи. Здійснено фізико­хімічні та агрохімічні аналізи ґрунту і рослин, фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин. Результати. Найбільш дієвою на ґрунтово­вбирний комплекс сірого лісового слабокислого ґрунту визначено 1,5 норми СаСО3 за Нг (9 т/га у ф. в.), яку застосовували по фону органо­мінеральних добрив за технологією пошарового внесення. При цьому досягнуто максимальної нейтралізації кислотності ґрунту: показник рНсол ґрунтового розчину підвищився до 7,2, гідролітична кислотність ґрунту знизилася до 0,42 смоль/кг ґрунту з підвищенням суми ввібраних основ до 25,7 смоль/кг ґрунту і ступеня насичення основами до 95,3%. За внесення меліоранту під оранку на чорноземі типовому вилугуваному слабокислому в 1,5 норми за Нг (7,5 т/га у ф. в.) відзначено підвищення показника рНсол до 6,9, що відповідає нейтральному ступеню кислотності ґрунту. За зазначеної норми меліоранту гідролітична кислотність ґрунту знизилася до 1,50 смоль/кг ґрунту з підвищенням суми ввібраних основ до 28,5 смоль/кг ґрунту. Уміст рухомих сполук кальцію (СаО) підвищився до 175,0 смоль/кг ґрунту зі збільшенням рухомих сполук магнію (МgО) до 24,0 смоль/кг ґрунту. Висновки. Застосування дефекату на слабокислому сірому лісовому ґрунті і чорноземі типовому вилугуваному слабокислому за біологізації вирощування буряків цукрових сприяє стабілізації кислотно­лужного балансу ґрунтів.