Фотосинтетична продуктивність ячменю ярого в умовах Лісостепу Правобережного

Анотація

Мета. Визначити вплив комплексного застосування доз азотних добрив та рістрегулюючих речовин на прояв характеру формування фотосинтетичної та зернової продуктивності різних сортів ячменю ярого в умовах Лісостепу правобережного. Методи. Застосовували загальнонаукові методи (діалектики, експерименту, аналізу та синтезу, метод гіпотез) і спеціальні, серед них: польовий — для вивчення взаємодії предмета досліджень з погодними умовами та прийомами технології вирощування; візуальний; вимірювальний та ваговий; кількісний; фізіологічний; метод суцільного поділянкового збирання — для визначення урожаю зерна ячменю ярого; лабораторний — для встановлення якісних характеристик ґрунту дослідної ділянки; дисперсійний, кореляційний і регресійний — для визначення вірогідності різниць між факторами, парних і множинних залежностей. Результати. Досліджено вплив комплексного застосування доз азотних добрив та регуляторів росту рослин на формування фотосинтетичної та насіннєвої продуктивності ячменю ярого сортів Набат та Вінницький 28. Установлено, що на варіантах досліду, де сформовано максимальні показники фотосинтетичної продуктивності (накопичення органічної речовини — 1045,9–1035,1 г/м2, чиста продуктивність фотосинтезу — 5,5–5,9 г/м2, уміст хлорофілів «а+b» — 2,29–2,14 мг/г сирої маси), спостерігається максимальна урожайність зерна культури. Найвищу врожайність зерна сорту Набат (6,39 т/га) та сорту Вінницький 28 (5,78 т/га) одержали на варіантах досліду, де на фосфорно­калійному фоні P45K45 вносили азотні добрива у дозі N90 та морфорегулятор Терпал у фазі початок виходу у трубку, що більше відповідно на 2,21 т/га або 52,8% та 1,97 т/га або 51,7% порівняно з контролем (на ділянках без добрив та обробки посівів регулятором росту рослин). Висновки. Оптимізація технології вирощування ячменю ярого за рахунок збалансованої системи удобрення, а саме внесення азотних добрив у дозі N90P45K45 та застосування регуляторів росту рослин (Біном або Терпал), забезпечує реалізацію генетичного потенціалу сортів Набат та Вінницький 28 на 60–70% та рівень урожайності зерна 6,39 і 5,78 т/га відповідно.