Особливості застосування деструкторів стерні в умовах степової зони

Анотація

Мета. Підвищення родючості ґрунту на основі визначення закономірностей змін ґрунтових процесів і формування врожаю за використання мікробних препаратів та побічної продукції культур у сівозміні за різних систем обробітку ґрунту. Методи. Польовий, лабораторний, розрахунковий і статистичний. Результати. Визначено, що ступінь деструкції рослинних решток пшениці озимої за 3 міс. під впливом деструкторів зріс у 2,2–2,6 раза порівняно з контролем. Найінтенсивніше розкладання рослинних решток пшениці відбувалося під дією препаратів Екостерн і Органік-баланс — відповідно 54,5 і 50,2%, на контролі — 21,2%. Застосування препаратів-деструкторів сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,01–0,27 т/га. За оранки ефективнішими виявилися препарати Органік-баланс, Біодеструктор стерні та Деструктор целюлози, які забезпечили приріст урожаю на 0,15–0,27 т/га. За мілкого обробітку ґрунту краще діє препарат Органік-баланс. Висновки. Застосування мікробних препаратів-деструкторів в умовах Південного Степу — це досить ефективний спосіб поліпшення біологічної активності ґрунту та підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Їх ефективність значно підвищується за умов достатньої вологозабезпеченості ґрунту, унаслідок чого ступінь деструкції рослинних решток зростає в 2,2–2,6 раза порівняно з контролем. В умовах посухи розкладання рослинних решток під впливом препаратів-деструкторів проходить менш інтенсивно і перевищує контроль лише на 5,9–20 абсолютних відсотків. Найінтенсивніше деструкція рослинних решток відбувається за оранки, коли їх рівномірно заробляють по всій глибині орного шару ґрунту. Застосування чизельного розпушування ґрунту на таку саму глибину знижує інтенсивність мінералізації рослинних решток на 5,3–13,7% залежно від культури та умов зволоження ґрунту, а проведення мілкого безполицевого обробітку ґрунту — на 18,7–27,1%.