Сільськогосподарське використання осушуваних земель гумідної зони України в умовах реформування аграрного сектору та змін клімату

Анотація

Мета. Встановити особливості сільськогосподарського використання осушуваних земель гумідної зони України в умовах реформування аграрного сектору і сучасних змін клімату для обґрунтування заходів з відновлення ефективного функціонування дренажних систем у режимі активного водорегулювання. Методи. Системний аналіз, узагальнення знань і матеріалів наукових досліджень щодо особливостей сучасного сільськогосподарського використання осушуваних земель. Результати. Визначено, що структура посівних площ на осушуваних землях підпорядкована як кліматичним змінам, так і кон’юнктурі експортного ринку. В агровиробництві має місце вирощування монокультури: зернової кукурудзи, соняшнику, ріпаку, сої, посівні площі яких зосереджені в основному в зоні Лісостепу та на Поліссі. Основні культури традиційної спеціалізації (льон-довгунець, буряки цукрові, жито, овес та ін.) перестали бути пріоритетними, однак завдяки екологічності вітчизняної продукції та унікально вигідній еколого-географічній позиції їх вирощування мають перспективу завоювати вітчизняний та світовий ринки. Результатом реформування аграрного сектору є те, що переважна більшість осушуваних земель належить сільським домогосподарствам і лише третина з них підприємствам. Потенціал дренажних систем використовується неефективно, а їх водорегулювальна здатність є невикористаним ресурсом підвищення урожайності та сталого ведення сільськогосподарського виробництва. Висновки. За нових умов вирощування сільськогосподарських культур і відповідно, функціональних завдань дренажних систем розвиток меліорацій у гумідній зоні має спрямовуватися на їхню реконструкцію та модернізацію. Потрібно враховувати особливості сільськогосподарського використання осушуваних земель і сучасний рівень водозабезпеченості меліорованих територій.