Мінливість елементів насіннєвої продуктивності у люпину білого кормового

Анотація

Мета. Провести оцінку сортів і селекційних номерів люпину білого кормового та виявити їхнє генетичне різноманіття за основними структурними елементами насіннєвої продуктивності. Методи. Польові — для оцінки вегетативного розвитку рослин, вмісту алкалоїдів у зелених рослинах, вимірювально-вагові та математико-статистичні для структурного аналізу з елементами насіннєвої продуктивності. Результати. Врожайність насіння у сортів і селекційних номерів люпину білого в середньому за 2016-2019 рр. варіювала від 3,42 до 4,53 т/га, а маса насіння з однієї рослини — від 9,8 до 12,9 г. Кількість бобів змінювалася від 10,7 до 15,6 шт. з рослини. У сприятливі за погодними умовами роки частка бобів з центральних китиць не перевищувала 45%, у несприятливих зростала до 60%. Кількість насінин з рослини варіювала від 38,2 до 44,6 шт. У разі погіршення умов вирощування більша частина насіння формувалася на центральних китицях і досягала 64% від їхньої загальної кількості. Кількість насінин в одному бобі становила у середньому з рослини 3,7 шт., а на центральних і бічних китицях — по 4,1 і 3,3 шт. Маса 1000 насінин була на рівні 312 г, при цьому у насіння з центральних китиць — 328 г, з бічних — 286 г. У середньому за 4 роки частка центральних китиць у забезпеченні продуктивності рослин становила за масою насіння з рослини 61%, за кількістю насінин — 57, а бобів — 51%, що пояснюється формуванням на центральних китицях крупнішого насіння та більшої його кількості в одному бобі, ніж на бічних. Найбільше генетичне різноманіття досліджуваного селекційного матеріалу виявлено за ознаками: маса насіння, кількість бобів і насінин з рослини, коефіцієнти варіації яких становили 11,8; 11,6 і 11,2% з центральних китиць та 21,9; 22,8 і 21,1% з бічних, відповідно. Меншу генотипову мінливість установлено за ознаками середня кількість насінин в одному бобі і маса 1000 насінин: коефіцієнти варіації — 5,3 і 3,7% з центральних та 7,8 і 4,2% з бічних китиць. За показниками бічних китиць виявлено значно більшу варіабельність порівняно з центральними за масою насіння та кількістю бобів і насінин з рослини. Висновки. У несприятливих умовах вирощування у формуванні насіннєвої продуктивності значно зростала частка центральних китиць. Найбільшу генотипову мінливість у досліджуваних сортів і селекційних номерів виявлено за масою насіння та кількістю бобів і насінин з рослини.