Біологічні чинники оптимізації систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні

Анотація

Мета. З використанням біологічного тестування обґрунтувати екологічно доцільні системи удобрення сільськогосподарських культур за їх вирощування в сівозміні на дерново-підзолистому ґрунті; дослідити можливість зменшення норм мінеральних добрив при застосуванні мікробних препаратів. Методи. Польовий стаціонарний дослід, газохроматографічні (визначення активності азотофіксації в кореневій зоні рослин), статистичні (обґрунтування достовірності отриманих результатів), економічні розрахунки (для визначення собівартості, прибутку, рентабельності та окупності додаткових витрат). Результати. У короткоротаційній сівозміні «картопля — овес голозерний — люпин вузьколистий — жито озиме» за показниками нітрогеназної активності в кореневій зоні рослин визначено доцільність дії та післядії 40 т/га підстилкового гною великої рогатої худоби, органо-мінерального удобрення, проміжного сидерата (20 т/га біомаси редьки олійної) та мінеральних добрив у невисоких і середніх нормах. Високі дози туків призводять до значного зниження активності процесу азотофіксації в ризосфері рослин і є надлишковими. Можливість зменшення норми технічного азоту за рахунок застосування біопрепаратів без зниження врожайності культур є реальною за невисоких і середніх у досліді мінеральних агрофонів. Пряма дія та післядія проміжного сидерата сприяє ефективності інокуляції. Мінеральна інтенсивна система удобрення не забезпечує високої ефективності біодобрив. Незначні прирости врожайності культур від інокуляції виявлено за органічного та органо-мінерального удобрення. Висновки. Екологічно допустимі системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні реально визначити за використання біологічного тестування. Норми мінеральних добрив для сільськогосподарських культур можна істотно зменшити без зниження врожайності культур за використання мікробних препаратів. Рекомендується застосування передпосівної інокуляції насіння за вирощування сільськогосподарських культур по невисоких і середніх мінеральних агрофонах, а також за використання проміжного сидерата.