Ґрунтознавство в Україні: досягнення, пріоритети та перспективи

Анотація

Мета. На основі узагальнень та аналізу сучасних досягнень визначити основні пріоритети та перспективи ґрунтознавчих досліджень, подальші шляхи системного управління ґрунтовими ресурсами в умовах кліматичних змін і ринкової економіки. Методи. Структурно-функціональний підхід: збір і синтез інформаційної бази даних про ґрунти та їхні функції, системний і порівняльний аналіз ґрунтознавчих досягнень, їх експертне оцінювання. Результати. Дано загальну характеристику та оцінку науково-практичних досягнень у галузі набуття ґрунтознавчих знань як фундаментальних для збалансованого землекористування, становлення цивілізованих земельно-ринкових відносин, управління ґрунтово-земельними ресурсами, їх продуктивними, екологічними та соціальними функціями. Охарактеризовано найбільш складні та дискусійні питання, їх значущість у розв’язанні актуальних проблем з отримання достовірної інформації про сучасну трансформацію ґрунтів і ґрунтового покриву. Перспективи їх вирішення полягають у розробленні та використанні сучасних принципово нових методичних підходів і технічних засобів моніторингу, створенні концесійної систематики та методики картографії ґрунтів на принципово нових засадах. Висвітлено досягнення в галузі фізики, меліорації, родючості та охорони ґрунтів і ґрунтового покриву, досягнення за використання геостатистики, педотрансферного моделювання, сучасної біодіагностики ґрунтів, їхнього мікробіологічного стану, проблеми реанімації їхнього «здоров’я». Показано перспективність поглибленого вивчення супресивної здатності ґрунтів на методичній основі молекулярних біомаркерів і метагеноміки. Висновки. Аналізом ґрунтознавчих досягнень було визначено пріоритетні напрями досліджень: систематику та картографію ґрунтів на новій техніко-методичній основі, земельно-оцінні вдосконалення, ґрунтово-меліоративні інновації, супресивну здатність ґрунтів, їх вуглецевий баланс, нейтральну деградацію та екологічно безпечні системи управління родючістю ґрунтів.