Винос і баланс елементів живлення в агроценозі сорго зернового залежно від удобрення

Анотація

Мета. Вивчити особливості використання та балансу елементів живлення рослинами сорго зернового за застосування різних систем удобрення. Методи. Польовий короткотривалий — для вивчення впливу доз і строків внесення мінеральних добрив на поживний режим, динаміку росту і розвитку сорго зернового; лабораторний — для встановлення кількісних і якісних характеристик ґрунту; математичний — для розрахунку врожайності та виносу елементів ґрунту. Результати. Наведено дані досліджень щодо використання азоту, фосфору та калію рослинами, їх обігу та балансу в агроценозі сорго зернового за різних доз і способів застосування азотних добрив. Установлено, що рослини сорго зернового за вирощування в умовах нестійкого зволоження на чорноземі типовому слабкосолонцюватому середньосуглинковому позитивно реагували на внесення високих доз азоту (N120–150) у передпосівну культивацію. При цьому азот і фосфор добрив концентрувалися переважно у зерні рослин, калій — у стеблах. Винос елементів живлення із ґрунту та їх баланс залежали від доз внесення мінеральних добрив і способу використання біологічного врожаю. Висновки. Рослини сорго зернового з товарною продукцією із ґрунту виносили переважно азот, побічною — калій. Екологічно стабільною системою удобрення сорго зернового з врожайністю зерна понад 8 т/га визначено внесення у передпосівну культивацію N150 на фоні Р90К90 під оранку без відчуження із поля побічної продукції: інтенсивність балансу азоту — 108%, фосфору — 300, калію — 250% з накопиченням у ґрунті елементів живлення — відповідно 11, 60 та 54 кг/га. За вилучення із поля лише товарного врожаю урівноваженого балансу елементів живлення в чорноземі типовому слабкосолонцюватому можна досягти за зменшених доз мінеральних добрив: Р30К40 під оранку + N140 у передпосівну культивацію. Зазначена система удобрення є економічно ефективною та екологічно стабільною за вирощування сорго зернового.