Продуктивність лучних травостоїв за різних способів поверхневого поліпшення

Анотація

Мета. Дослідити вплив поверхневого поліпшення лучних агрофітоценозів смуговим підсівом бобових трав у наявний травостій і тривалого внесення різних доз мінеральних добрив на їх продуктивність. Методи. Польові — для визначення взаємодії об’єкта досліджень із погодними та агротехнічними факторами, вимірювально-ваговий — визначення врожайності та продуктивності травостою, статистичний — для встановлення достовірності одержаних результатів досліджень. Результати. Наведено результати досліджень щодо способів підвищення врожайності лучних травостоїв залежно від поверхневого поліпшення. Внесення фосфорно-калійних добрив (Р60К90) і підсів бобових компонентів сприяють підвищенню продуктивності на 29% на короткотерміновому та на 21% — довготривалому сінокосах порівняно з варіантом без добрив. Основний урожай різновікових лучних травостоїв сформувався під впливом азотного живлення, застосування якого забезпечило 60–109% приросту. Найнижча продуктивність була на контролі без добрив і становила на короткотерміновому (5–9 років) фітоценозі 4,16 т/га сіна, 2,6 т/га к. од., на довготривалому (42–46 років) — 4,62 т/га сіна, 2,0 т/га к. од. Унесення фосфорних і калійних (Р60К90) добрив дало можливість підвищити врожайність лучних травостоїв з 21 до 29%. Висновки. Підживлення короткотермінового травостою азотним добривом у дозі N60 (по N30 під перші 2 цикли скошування) сприяло зростанню продуктивності до 7,40 т/га сухої речовини та 5,65 т/га к. од. Рівномірне внесення дещо нижчих доз азоту N50(25+25), за 2-разового скошування трав забезпечило 6,82 т/га сіна з приростом до контролю 64%, збір кормових одиниць становив 5,13 т/га. Найбільшу продуктивність довготривалого (42–46-річного) травостою — 6,80 т/га к. од. і 0,98 т/га перетравного протеїну забезпечує внесення мінерального удобрення (N90(30+30+30)Р60К90) із рівномірним розподілом азотних добрив і 3-разовим скошуванням лучних трав.