Комбінаційна здатність ранньостиглих ліній помідора з підвищеним умістом лікопену в плодах

Анотація

Мета. Визначити загальну (ЗКЗ) і специфічну (СКЗ) комбінаційну здатність нових ліній помідора методом тестерних схрещувань і виділити кращі для селекції на створення високогетерозисних гібридів. Методи. Польовий — для встановлення відмінностей між варіантами досліду; лабораторний — визначення умісту лікопену в плодах; генетичний — визначення показників комбінаційної здатності; математично-статистичний — для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Результати. За ознакою товарної продуктивності серед ранньостиглих ліній більшість мали середні значення ЗКЗ, найкращі достовірні ефекти були в 2019 р. у № 532 (0,15), 2020 р. — № 536 (0,6). Високі значення варіанс СКЗ за товарною продуктивністю в 2019 р. мали лінії № 534 (0,19), № 532 (0,07), № 536 та № 462 — 0,05; у 2020 р. — № 523 (0,15), № 539 (0,07) і № 531 (0,05). Тобто лінії № 532 і № 536 потрібно використовувати для створення гетерозисних гібридів, № 534 і № 462 — для створення сортів. Високі (для тривалості періоду «сходи–достигання» — від’ємні) ефекти ЗКЗ за 2 роки досліджень мали лінії № 462 (–3,96…–1,41) і № 533 (–1,31…–0,86); у 2019 р. — № 523 (–2,11), № 539 (–1,46); у 2020 р. — № 533 (–0,86). Високі достовірні значення ефектів ЗКЗ за вмістом лікопену в плодах за 2 роки досліджень установлено в ліній № 537 (1,21 і 2,29); у 2019 р. — № 536 (3,16), № 531 (1,90); у 2020 р. — № 462 (4,19) і № 539 (1,70). Високі варіанси СКЗ мали в 2019 р. лінії № 531 (5,51) і № 539 (4,62); 2020 р. — № 537 (13,55), № 534 (4,42), № 536 (4,05). Для створення гетерозисних гібридів за вмістом лікопену в плодах слід використовувати лінії № 537, № 536, № 531, № 462 і № 539. Висновки. Установлено лінії з високими значеннями загальної і специфічної комбінаційної здатності, які можна використовувати під час створення високогетерозисних гібридів помідора з підвищеним умістом лікопену в плодах.