Використання відходів ентомологічного виробництва для вирощування мухи чорна львинка

Анотація

Мета. Порівняти вплив відходів з різних ентомологічних виробництв на розвиток мухи чорна львинка. Методи. Експерименти проводили за температури 25,5 – 26,5 °С та відносної вологості повітря 55 – 65%. Пшеничні висівки масою 100 г заливали окропом (180 мл), після охолодження використовували для інкубації яєць і відродження личинок. Після досягнення 3 мм їх вилучали та переміщували в ємності з різними видами вологого субстрату масою 100 г по 250 шт. Повторність 3-разова. Оглядали біоматеріал щодня, за потреби додавали вологу та корм. Для визначення середньої маси личинок старшого віку з кожного садка відбирали по 30 особин. Їх промивали водою та за допомогою фільтрувального паперу вилучали зайві речовини. Підраховували середнє арифметичне по кожному варіанту. Життєздатність личинок визначали як співвідношення кількості личинок старшого віку і початкової. Садки з личинками встановлювали в невеликі лотки, куди переміщували передлялечок. Комах переміщували в закриті вентильовані садки. З кожної проби відбирали по 30 лялечок, зважували та обчислювали середнє значення. Життєздатність лялечок визначали як співвідношення кількості імаго, що відродились, і кількість лялечок. Результати. Найбільша маса була у личинок, які розвивалися на відходах млинової вогнівки, суміші із відходів зернової молі та млинової вогнівки, відходів великої воскової молі та висівок (272 – 293 мг). Життєздатність личинок була найвищою за сумісного використання відходів зернової молі та овочевої суміші — 98%. Найвища життєздатність лялечок (96,2%) спостерігалась у варіанті, де використовували відходи млинової вогнівки. Висновки. Загалом по досліду найкращі результати отримано за використання відходів млинової вогнівки та відходів зернової молі спільно з овочевою сумішшю.