Теоретичне дослідження стійкості руху асиметричного посівного машинно-тракторного агрегату

Анотація

Мета. Оцінити вплив асиметричного приєднання просапної сівалки до трактора на стійкість руху посівного агрегату у горизонтальній площині. Методи. Теоретичні дослідження проведено з використанням методів теоретичної механіки, вищої математики і теорії автоматичного керування динамічних систем. Числові розрахунки та побудову графічних залежностей виконано на ПК із використанням програмного середовища Mathcad 15.0. Результати. Практично всі існуючі машинно­тракторні агрегати для сівби просапних культур (кукурудза, соняшник, соя та ін.) є симетричними. Це зумовлено тим, що кожна просапна сівалка має парну кількість висівних секцій, а відношення величини колії трактора до ширини міжрядь просапної культури — ціле парне число (назвемо його k). Викладено результати досліджень посівного агрегату, в якого за парної кількості висівних секцій сівалки число k дорівнює 3, тобто є непарним. У такому асиметричному агрегаті сівалка зміщена у поперечному напрямку від осі симетрії трактора на половину ширини міжряддя, що становить 700 мм. На практиці таке зміщення сівалки здійснене її навішуванням на трактор із використанням спеціально сконструйованого перехідного пристрою. Висновки. За допомогою математичного моделювання руху посівного машинно­тракторного агрегату у горизонтальній площині показано, що правостороннє поперечне зміщення сівалки на 350 мм формує постійно діючий розвертальний момент. Але він менше впливає на стійкість руху посівного агрегату, ніж аналогічний момент, що створюється маркером. Розрахунки показали, що збільшення значень коефіцієнтів опору уводу шин коліс трактора, якого можна досягти за рахунок відповідного збільшення тиску повітря в них, сприяє бажаному зниженню амплітудно­частотних характеристик відпрацювання посівним агрегатом розвертального збурювального моменту. Більший ефект таке рішення створює по відношенню до шин задніх коліс трактора.