Молочна продуктивність корів, зумовлена спадковістю голштинської породи та технологією виробництва молока

Анотація

Мета. Дослідити вплив умовної кровності голштинської породи та технології виробництва молока на прояв ознак молочної продуктивності у корів української червоно­рябої молочної породи. Методи. Експериментальні дослідження проводили в трьох господарствах з прогресивною технологією виробництва молока і в семи — з традиційною технологією. Піддослідні корови були поділені на 6 груп залежно від кровності за голштинською породою. Молочну продуктивність корів за першу—п’яту завершену лактацію вивчали за даними інформаційної системи управління молочним скотарством «Інтесел­Орсек». Результати. Вста­новлено значну диференціацію надоїв корів різної умовної кровності за голштинською породою, які продукували молоко за прогресивної та традиційної технологій. В умовах прогресивної технології найбільше молока (7090–9403 кг) у динаміці п’яти лактацій отримано від висококровних корів зі спадковістю голштинської породи на рівні 96,8–100%. Експлуатація в умовах прогресивної технології низькокровних корів (50% і менше за голштинською породою) не сприяє ефективності галузі — від них було отримано на 1208–3546 кг (р<0,01) молока менше, ніж від висококровних. В умовах традиційної технології підвищення надоїв не мало чіткого зв’язку зі збільшенням умовної кровності поліпшувальної породи та віком корів в отеленнях. Найбільше молока за першу—третю лактації отримали від корів, поглинутих голштинською породою на 87,5–96,7%, а за четверту й п’яту лактації — від найбільш голштинізованих (96,8–100%). Утримання тварин в умовах традиційної технології забезпечило дещо вищий вміст жиру в молоці корів усіх генотипових груп, порівняно з прогресивною технологією, але при цьому за жодної з технологій не встановлено чіткої залежності жирномолочності корів з їх надоями та умовною кровністю за голштинською породою. Аналогічна тенденція спостерігалася щодо вмісту білка в молоці за різних технологій. Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що вплив технології виробництва молока на надої корів різної спадковості за голштинською породою за першу—третю лактації був неістотним і недостовірним. Висновки. Вбирне схрещування в умовах як прогресивної, так і традиційної технологій виробництва молока не супроводжується стабільним підвищенням надоїв зі збільшенням спадковості голштинської породи та віку корів в отеленнях. Найвищу продуктивність в умовах прогресивної технології мали корови української червоно­рябої молочної породи, які успадкували не менш як 87,5%, а в умовах традиційної технології — не менш як 75,0% поліпшувальної породи.