Вплив технологічних заходів на структурно-агрегатний склад ґрунту при вирощуванні буряку цукрового

Анотація

Мета. Визначити, як застосування різних поєднань елементів агротехнологій впливає на зміну властивостей чорнозему типового під час вирощування буряку цукрового. Методи. Застосовували двi сівозміни та два способи обробітку ґрунту, а саме оранку на глибину 30–35 см плугом ПЛН­5­35 і використання ґрунтообробної розпушувально­сепарувальної машини «Докучаєвська» ПРСМ­5 (стратифікатор) з глибиною обробки ґрунту 12–15 см, без обороту скиби. Схема досліду включає варіанти з мінеральними та органічними добривами. Для визначення структурно­агрегатного складу ґрунту використовували метод просіювання його на ситах, ґрунт зважували та обчислювали відносну масу кожної фракції, визначали коефіцієнт структурності ґрунту. Результати. В умовах використання мінеральної системи живлення коефіцієнт структурності не зазнавав істотних змін порівняно з контрольним варіантом незалежно від виду сівозміни та способу обробітку ґрунту. У разі внесення 70 т/га органічних добрив спостерігали значне — до 3,7–4,1 одиниці — поліпшення структурності навіть у верхньому шарі орного горизонту ґрунту, а в разі глибокої відвальної його обробки — до 5,0–5,4 одиниці. Зі збільшенням глибини обробки коефіцієнт структурності помітно зростає, досягаючи значень 5,1–5,5 у плодозмінній сівозміні та 4,8–5,0 — у зернопросапній. Одночасне внесення органічних та мінеральних добрив дає змогу збільшити коефіцієнт структурності до 3,9–5,4 зі збереженням тенденції до кращої структурованості в середній частині орного горизонту ґрунту. Висновки. На підставі результатів аналізу змін структурного стану чорнозему під впливом диференціації системи живлення буряку цукрового в різних сівозмінах дійшли висновку про гарний загальний стан ґрунту.