Д.О. Долгушин — один з основоположників досліджень зв’язку етапів онтогенезу з корисними ознаками пшениці озимої

Анотація

Мета. Окреслити найважливіші етапи розвитку селекції пшениці озимої в Україні за 1929–1993 рр. та проаналізувати наукову діяльність відомого селекціонера цієї культури Д.О. Долгушина як одного із основоположників теорії онтогенезу. Методи. Використовували загальнонаукові (аналіз, синтез, класифікація) та історичні (біографічні й історико­порівняльні) методи. Результати. Доведено, що зарубіжні дослідники першими звернули увагу на потребу озимих сортів у низьких позитивних температурах та їх реакцію на світло, проте саме Д.О. Долгушин розвинув цю теорію, пов’язавши різноманіття сортів із особливостями проходження стадій розвитку. Одночасно з дослідженнями закономірностей онтогенезу вчений здійснював селекцію сортів пшениці озимої та ярої. Значну частину результатів своїх теоретичних та методичних досліджень він застосовував як у селекційних програмах, так і в дослідах із розробки методики первинного насінництва. На основі проведених досліджень Д.О. Долгушин створив найбільш відомі сорти пшениці озимої, що були розповсюджені не лише в Україні, а й в інших країнах. Усі сорти, винайдені ним у співавторстві, починаючи із сортів Одеська 3 та Одеська 12, було проаналізовано на характер яровизації, фоточутливість, морозостійкість і тривалість вегетаційного періоду. Висновки. Створені Д.О. Долгушиним високоадаптивні та екологічно пластичні сорти мали велике значення для виробництва зерна в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу в другій половині минулого та на початку нинішнього століття і представлені в родоводах багатьох сучасних сортів. На прикладі багатолінійного і генетично збалансованого сорту Одеська 51 та однолінійного сорту Одеська 267 учений розробив схеми і запропонував оригінальні методи первинного насінництва.