Продуктивність бугайців і якість продукції за використання ГМ сої в раціоні

Анотація

Мета. Дослідити продуктивні і забійні якості бугайців, хімічний склад їхньої м’язової тканини і печінки за використання у складі раціонів різних високобілкових кормів — люпину вузьколистого та ГМ­сої. Методи. Сформовано дві групи піддослідних бугайців за методом збалансованих груп. Живу масу молодняку великої рогатої худоби визначали індивідуальним зважуванням до ранкової годівлі, оплату корму приростом живої маси — розрахунковим шляхом, забійні якості — за технологією, прийнятою на м’ясопереробних підприємствах. Хімічний склад м’язової тканини та печінки визначали методами К’єльдаля, Сокслета та спалювання. Лабораторні дослідження сої, м’язової тканини і печінки на вміст генетично­модифікованих організмів проведені в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК. Ідентифікацію ДНК у сої і продукції здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. Встановлено, що досліджувана соя містить генетично модифіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), має цільову послідовність промотора 35S+FMV вірусу мозаїки цвітної капусти та NOS­термінатора (нопалінсинтази) Agrobacterium tumefaciens. За результатами якісного аналізу об’єднаних проб внутрішніх органів бугайців (найдовший м’яз спини, легені, печінка, нирки, селезінка) генетично модифікованих організмів у продуктах забою не виявлено. Висновки. Заміна у складі зерносуміші 40% (за масою) пшениці і 30% (за масою) дерті люпину на аналогічну кількість кукурудзи і генетично модифікованої сої позитивно позначається на продуктивних якостях бугайців (+8,5%) за менших витрат обмінної енергії (–4,9%) на одиницю приросту. Порівняльний аналіз хімічного складу найдовшого м’яза спини тварин показав, що у тих із них, яким у складі раціону згодовували зерносуміш із люпином, концентрація у м’ясі сухої речовини, протеїну та золи була відповідно на 0,19% абс., 0,81 та 0,10% абс. вищою, ніж у тварин дослідної групи. Водночас вищим умістом жиру в найдовшому м’язі спини характеризувалися бугайці, які споживали зерносуміш із ГМ­соєю, — він у них становив 4,11%, що на 0,72% абс. більше, ніж у бугайців іншої групи.