Переробка залишків рисового виробництва з вилученням лігніну

Анотація

Мета. Розробити метод вилучення лігніну з відходів рисового виробництва за одночасної утилізації лушпиння. Методи. Очищене рисове лушпиння подрібнювали у відцентрово­ударному млині. Фракціонування за гранулометричним складом помелу здійснювали із використанням ситового аналізу. Екстракційне вилучення лігніну з помелу рисового лушпиння проводили за допомогою оригінальної лабораторної установки, обладнаної термостатованим реактором із пропелерною мішалкою. Для визначення хімічного складу рисового лушпиння до і після екстракційної обробки використовували метод ІЧ­спектроскопії. Ступінь вилучення лігніну з рисового лушпиння визначали з урахуванням результатів гравіметрії. Результати. Встановлено вплив складу екстрагента на ступінь вилучення лігніну з рисового лушпиння. Отримано залежності ступеня вилучення лігніну від температури та тривалості процесу. Досліджено вплив середнього розміру частинок помелу рисового лушпиння на швидкість екстракції лігніну. Висновки. Розроблено метод вилучення лігніну з рисового лушпиння з одночасною утилізацією відходів рисового виробництва. Екстракцію лігніну пропонується проводити з використанням спиртово­кислотного розчину з концентрацією хлоридної кислоти 1,5% за температури, що не перевищує 80 °С. Максимальний ступінь вилучення лігніну становить 31%. Максимальна швидкість процесу спостерігається у разі використання помелу фракції близько 40 мкм.