Визначення перетравності нейтрально-детергентної і кислотно-детергентної клітковини грубих та соковитих кормів за удосконаленою методикою в умовах in vitro

Анотація

Мета. Дослідити перетравність структурних вуглеводів грубих і соковитих кормів із застосуванням в умовах in vitro ферментного комплексу, ідентичного ензимам тваринного організму. Методи. Вміст нейтрально­детергентної клітковини (НДК) визначали методом гідролізу корму в нейтральному детергенті, а вміст кислотно­детергентної клітковини (КДК) — із використанням кислотного детергенту. Перетравність НДК і КДК кормів установлювали методом ферментації в оптимальних умовах in vitro з використанням ферментного комплексу, до складу якого входять целюлаза, a­амілаза і протеаза. Результати дослідження перетравності кормів порівнювали з аналогічними результатами, отриманими за застосування методу in vivo. Результати. Визначена відповідно до методичних вимог ДСТУ 8844:2019 масова частка сирої клітковини у зразках сіна, силосу та зеленої маси є нижчою за масову частку НДК у тих самих кормах. Так, у силосі кукурудзяному цей показник майже у 1,7 раза, а в сіні стоколосу безостого — більш ніж удвічі менший, попри те, що вони включають одні і ті самі вуглеводні фракції, геміцелюлозу, целюлозу та лігнін. Значення вмісту КДК і сирої клітковини досить близькі, але КДК, згідно з методичними характеристиками, включає лише целюлозу і лігнін. Найнижчий коефіцієнт перетравності НДК мало сіно, заготовлене зі стоколосу безостого у фазу колосіння, а найвищий — сіно люцерни посівної, заготовлене у фазу бутонізації—цвітіння. Майже аналогічні дані щодо коефіцієнтів перетравності були отримані у дослідах in vivo на жуйних тваринах: різниця між значеннями перебувала у межах похибки. Дещо більша різниця між коефіцієнтами перетравності КДК зазначених кормів. Якщо коефіцієнти перетравності КДК у силосі та зеленій масі кукурудзи досить близькі, то у пирійно­злаковому концентраті коефіцієнт перетравності КДК в умовах in vitro становить 21,42%, а в умовах in vivo — 18,00%. Аналогічний результат отримано щодо коефіцієнта перетравності КДК сіна стоколосу безостого — 20,95 та 17,73%. У сіна люцерни посівної у фазу бутонізація—початок цвітіння коефіцієнти перетравності КДК у дослідах in vitro й in vivo були майже на одному рівні і в межах похибки — 41,45 та 40,62%. Висновки. Пропонований метод визначення перетравності нейтрально­детергентної та кислотно­детергентної клітковини грубих і соковитих кормів в умовах in vitro дає змогу з високою точністю та мобільністю встановлювати коефіцієнти перетравності цих органічних речовин в організмі сільськогосподарських тварин.