Поліморфізм гена гормону росту у популяціях кролів порід шиншила та полтавське срібло

Анотація

Мета. Дослідити генетичну структуру популяції кролів за поліморфізмом локусу гена гормону росту (GH) та визначити алельні і генотипові варіанти за маркерною мутацією c.­78C>T. Методи. Дослідження проводили на популяціях кролів порід шиншила та полтавське срібло. Генотипування здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції–поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПЛР–ПДРФ) і подальшим рестрикційним аналізом. ДНК виділяли з індивідуальних зразків цільної крові. Ампліфікацію виконували у програмованому термоциклері MiniAmp (Thermo Fisher Scientific) з використанням специфічних праймерів. Продукти ампліфікації обробляли ендонуклеазою рестрикції BstUI. Рестрикційні фрагменти розділяли у 2,0% агарозному гелі з додаванням бромистого етидію. На основі отриманих даних розраховували фактичний (O) та теоретичний розподіл генотипів (E), частоти генотипів і алелів, фактичну (Ho) й очікувану (He) гетерозиготність відповідно до загальноприйнятих методик. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення GENALEX 6.5 та Microsoft Excel 2019. Результати. Виявлено BstUI­поліморфізм у позиції ­78 стартового кодону екзону I (c.C>T). У досліджених порід кролів переважав гетерозиготний генотип СТ з частотою 0,570 у шиншили та 0,605 у полтавького срібла. Гомозиготний генотип ТТ траплявся найрідше — з частотою 0,17 та 0,18 відповідно. Частота алеля С становила 0,60, алеля Т — 0,51 у популяції кролів породи шиншила; у полтавського срібла частоти цих алелів перебували на рівні 0,51 та 0,48 відповідно. Результати досліджень засвідчили, що обидві дослідні популяції за локусом GH перебувають у стані генетичної рівноваги за Харді — Вайнбергом, що свідчить про відсутність мікроеволюційних змін у процесі їх відтворення. Висновки. Особливості розподілу особин за різними генотипами гена GH у популяціях кролів обох порід, виявлені в цьому дослідженні, обґрунтовують необхідність подальших досліджень зі встановлення асоціативного зв’язку між алельними варіантами гена гормону росту і кількісними та якісними показниками продуктивності цього виду сільськогосподарських тварин.