Формування весняних запасів ґрунтової вологи в 10-пільній сівозміні Центрального Лісостепу

Анотація

Мета. Встановити закономірності накопичення весняних запасів вологи атмосферних опадів холодного періоду року в метровій товщі чорнозему типового10­пільної зерно­просапної сівозміни в довгостроковому вимірі (49 років) в умовах нестійкого зволоження центральної частини Лівобережного Лісостепу України. Методи. Польовий (для відбору зразків у метровій товщі чорнозему типового в різні періоди), лабораторний (для термовагового визначення вологості з наступним розрахунком її запасів за період досліджень), математичний, статистичний і порівняльно­розрахунковий (для обґрунтування достовірності отриманих вологозапасів у метровій товщі та розроблення статистичних моделей взаємозв’язків). Результати. За 1975–1988 рр. і 2020–2024 рр. кількість опадів у холодний період року (ХІ–ІІІ) перевищила середньорічні запаси на 64 мм, як і загалом за 2010–2024 рр. Водночас відсоток опадів за холодний період року від суми річних опадів зростав з 35 (1975–1984 рр.) до 44% (2020–2024 рр.), а сума опадів за теплий період року зменшувалася з 65 до 57% відповідно до зазначених періодів, що на 35–40 мм менше за багаторічне середнє значення. У 1975–1988 рр. і 2020–2024 рр. у весняний період спостерігалося зниження запасів продуктивної вологи (на 24–37 мм) у метровій товщі чорнозему типового, тому показник зволоження зменшувався в 1,15–1,31 раза порівняно з цим значенням у весняний період спостережень. При цьому умови зволоження змінювалися від вологих і надмірно вологих (η = 1,1–1,3 і η = 1,3) до слабопосушливих (η = 0,9–1,1 і η = 0,7–0,9). Кластеризація періодів спостережень за агрокліматичними параметрами, запасами продуктивної вологи і показником зволоження в метровій товщі чорнозему типового у весняний період дала змогу встановити рівень віддаленості періодів досліджень і показати зростання віддаленості періодів 2010–2014 рр., 2015–2019 та 2020–2024 рр. від початкового періоду досліджень 1975–1999 рр., що свідчить про наростання посушливості умов зволоження у весняний період 10­пільної сівозміни. Висновки. У період 2000–2024 рр. з наростанням посушливості ґрунтових умов за показником зволоження та зниженням запасів вологи на 24–37 мм у метровому шарі ґрунту навесні продуктивність 10­пільної сівозміни за врожайністю зернових культур була на 2,25 т / га вищою (у 5,3 раза) від урожайності, коли на фоні мінерального живлення вносили гній.