Агроекологічний стан ґрунтового покриву Житомирської області в умовах змін кліматичних чинників

Анотація

Мета. Вивчити агроекологічний стан і деградаційні процеси ґрунтового покриву Житомирської обл. в умовах дефіциту вологи та визначити основні напрями подолання негативного впливу погодно­кліматичних умов на сільське господарство. Методи. Польовий і лабораторний — для визначення вологозабезпечення ґрунту за загальноприйнятими методиками, інформаційно­аналітичний — для аналізу літературних джерел з питань фізичної деградації ґрунтів. Результати. Проведені впродовж 1991–2024 рр. спостереження за погодними умовами свідчать про те, що в поліському регіоні на фоні загального потепління клімату у вегетаційні періоди зі зниженням кількості опадів відбувається підвищення температури на 2,0–2,5 оС. Через вплив природних та антропогенних факторів на землях сільськогосподарського призначення області спостерігається погіршення якісного стану ґрунтового покриву. Головна проблема осушуваних земель полягає в тому, що гідромеліоративна система не спроможна утримувати вологу в агроландшафті, тому прояв ґрунтової посухи посилюється. Уже в літні місяці через відсутність опадів кількість вологи в ґрунті наближається до критичного значення, а рівень ґрунтових вод опускається до 2,5–3,0 м від поверхні. Крім того, остаточно не вирішено проблему радіоактивного забруднення земель. Екологічній стабільності агроландшафту загрожують водна ерозія схилових земель і вітрова ерозія дерново­підзолистих піщаних і торфових ґрунтів; площа таких еродованих земель становить 178 тис. га. Мають місце інші фактори деградації, які негативно впливають на родючість земель: різке зниження поголів’я великої рогатої худоби, зменшення площ багаторічних трав, дегуміфікація земель, порушення структури посівних площ на догоду ринковим пріоритетам, надмірне розорювання угідь тощо. Висновки. За даними аналізу ґрунтового покриву, призупинити деградаційні процеси в агроландшафтах області можна лише із запровадженням комплексу організаційних, агротехнічних, агрохімічних, гідротехнічних та інших заходів, науково обґрунтованих підходів і достатнього фінансування.