Оцінка ступеня морозостійкості сортів лохини щиткової (Vaccinium corymbosum L.) раннього строку достигання

Анотація

Мета. Встановити ступінь морозостійкості інтродукованих сортів лохини щиткової (Vaccinium corymbosum L.) раннього строку достигання. Методи. Лабораторним методом за допомогою мікроскопа МБС­10 визначали ступінь пошкодження низькими температурами вегетативних і генеративних органів лохини під час перезимівлі. Методом прямого проморожування за методикою [10] досліджували однорічні пагони лохини щиткової. Математичну та статистичну обробку даних проводили за допомогою методу дисперсійного аналізу та програми Microsoft Office Excel. Результати. Об’єктами досліджень були сорти раннього строку достигання Шантеклер, Дюк, Ерліблю, Фіолент, Река, Спартан. Доведено, що за вирощування 6 ранніх сортів лохини щиткової в зоні Полісся України (2023–2024 рр.) її рослини під час перезимівлі пошкоджуються через низьку температуру. На основі аналізу тканин пагонів (кори, камбію, деревини, серцевини) та окремих їх частин (верхівки, міжвузля, бруньки) визначено ступінь пошкодження пагонів у природних і штучно створених умовах. У природних умовах росту в сортів Дюк і Спартан загальний бал проморожування тканин та органів однорічного приросту становив, відповідно, 1,0 та 1,5 бала. Середньою зимостійкістю характеризувався сорт Шантеклер із загальним балом 3,2, найнижчу зимостійкість мали сорти Фіолент, Ерліблю, Река із сумарними балами, відповідно, 6,0; 6,2 та 7,3. У лабораторних умовах пагони лохини проморожували в морозильній камері CRO/400/40 за температури –25 та –30 °С. Найвищу морозостійкість за проморожування до –25 °С відзначено в сортів Дюк і Спартан із загальним балом 6,4. Середньою морозостійкістю за температури –25 °С характеризувалися сорти Шантеклер та Ерліблю із загальним балом, відповідно, 9,1 та 9,5, найменш морозостійкими були Фіолент і Река — 11,7 та 16,0 бала відповідно. За температури проморожування –30 °С найбільш морозостійкими сортами були Шантеклер, Дюк і Спартан із загальними балами, відповідно, 13,4; 14,8 та 19,0, найнижчу морозостійкість мали сорти Река, Ерліблю та Фіолент із балом проморожування, відповідно, 20,5; 21,7 та 27,1. Доведено, що температури –25 та –30 °С є критичними для окремих частин пагонів. Найбільш чутливими до дії низьких від’ємних температур у всіх сортів раннього строку достигання були тканини кори та камбію, а найбільшою морозовитривалістю вирізнялися тканини деревини й серцевини. Висновки. Із досліджуваних сортів найвищу зимостійкість мали Шантеклер, Дюк, Спартан. В умовах проморожування за температури –25 та –30 °С найвищу морозостійкість відзначено в сортів Шантеклер, Спартан і Дюк. Тканини сортів Река та Фіолент за температури проморожування –25 та –30 °С виявилися найбільше пошкодженими. Середньою зимостійкістю характеризувався сорт Ерліблю. Лабораторними й польовими дослідженнями підтверджено, що тканини кори, камбію та верхівки пагонів рослин лохини мають найменшу зимо­ та морозостійкість. Значне пошкодження генеративних бруньок у сортів раннього строку достигання спостерігалося виключно за температури проморожування –30 °С, виняток становив сорт Ерліблю, генеративні утворення якого найменше пошкоджувалися через низькі температури.