Вплив попередників і обробітку ґрунту на вихід олії та протеїну з посівів сої

  • А. Андрієнко -
  • І. Семеняка -
  • О. Андрієнко -

Анотація

Мета. Розробити основні параметри біоадаптивної технології вирощування сої (Glycine max L.), визначити їх вплив на врожайність та якість насіння сої в Степу України. Методи. Основний — польовий дослід, додаткові — лабораторний і математичної статистики (дисперсійний та кореляційний аналізи). Дослідження проводили в умовах Північного Степу в Інституті сільського господарства Степу НААН упродовж 2010–2024 рр. (ґрунт — чорнозем звичайний глибокий середньогумусний важкосуглинковий). Результати. За використання оранки після пшениці озимої, кукурудзи на зерно та сої як попередників урожайність сої підвищилася до 2,22–2,26 т/га порівняно з показником за соняшнику як попередника (2,10 т/га). Застосування мілкого обробітку ґрунту спричинило достовірний недобір урожаю сої в повторних посівах 0,09 т/га, після кукурудзи на зерно — 0,15, соняшнику — 0,17, після пшениці озимої 0,19 т/га порівняно з цим значенням у варіантах з оранкою. За прямої сівби недобір урожаю сої становив 8,7–19,7%. Найменшою твердість ґрунту була під час вирощування сої в повторних посівах за оранки — 5,6–13,1 г/см2, за мілкого обробітку — підвищилася до 9,7–19,2 г/см2, за прямої сівби — до 11,6–23,6 г/см2. Після соняшнику за оранки вона збільшилася до 6,6–14,8 г/см2, за мілкого обробітку — до 11,1–21,6, без обробітку — до 12,9–27,3 г/см2, що негативно вплинуло на ріст і розвиток рослин сої. Унаслідок дуже сильного зворотного кореляційного зв’язку між умістом олії в насінні сої та врожайністю, навіть за більшого вмісту олії в насінні сої за прямої сівби, найбільшого виходу олії з одиниці площі посівів сої (0,46 т/га) досягли саме за оранки після попередників — сої, кукурудзи на зерно та пшениці озимої. За прямої сівби сої після соняшнику та кукурудзи на зерно недобір виходу олії становив 0,05–0,06 т/га, у повторних посівах — 0,03 т/га. Найбільший вихід протеїну (0,94–0,95 т/га) отримали за оранки після попередників — сої, кукурудзи на зерно та пшениці озимої, найменший (0,68 т/га) — за прямої сівби сої після соняшнику. Висновки. Для формування стабільної продуктивності посівів сої і високого виходу олії та протеїну в умовах Північного Степу України сою доцільно вирощувати за оранки як основного обробітку чорнозему звичайного після кращих попередників — сої, кукурудзи на зерно та пшениці озимої. За прямої сівби значно підвищується твердість ґрунту, що призводить до достовірного недобору врожаю сої 8,7–19,7%, зменшення виходу олії на 6,5–17,4% і протеїну на 14,1–23,4%.
Опубліковано
2025-09-15