Підконтрольна частина популяції голштинської породи в Україні

Анотація

Мета. Дослідити динаміку племінного поголів’я великої рогатої худоби голштинської породи, оцінити рівень її молочної продуктивності та відтворюваності впродовж досліджуваного періоду (2002–2024 рр.). Методи. Застосовували статистичний та аналітичний методи, здійснювали моніторинг основних селекційних ознак, отриманих з офіційних джерел (Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві, Каталогу бугаїв молочних і молочно­м’ясних порід для відтворення маточного поголів’я). Результати. Основними критеріями, що впливають на розвиток породи, можна вважати чисельність та ареал популяції. Встановлено, що племінне поголів’я голштинської породи впродовж досліджуваного періоду збільшилося від 22 тис. до понад 199 тис. гол. Що стосується зони поширення породи, то це 16 областей України, проте найбільша кількість племінних тварин зосереджена в Черкаській, Чернігівській, Київській, Полтавській та Хмельницькій обл. Підтвердженням широкого використання голштинської породи на виробництві є її частка в породній структурі, яка за вказаний період збільшилася з 4 до 56%. Позитивні зрушення відбулись у молочній продуктивності корів. Так, якщо на початкових етапах спостереження середній рівень надою не перевищував 6 т, то вже впродовж 2023 та 2024 р. становив понад 10 т. Аналіз молочної продуктивності пробонітованих корів за лактаціями підтвердив позитивну динаміку її рівня за всіма показниками. У 2024 р. середній надій первісток становив 9545 кг, а повновікових тварин — 10 516 кг за високого вмісту жиру. Встановлено широку варіабельність за показниками відтворення. Висновки. Кількість корів із надоєм понад 10 т за найвищу лактацію (10 437 гол.) дає змогу відбирати потенційних матерів майбутніх бугаїв із високою племінною цінністю. Водночас широко розгалужена генеалогічна структура голштинської породи (1133 бугаї­плідники 24 ліній) створює можливості для проведення замовних спаровувань.