Біологічний та інтегрований захист хмелю і його вплив на показники ґрунту

Анотація

Мета. Розробити системи захисту хмелю для екологічного виробництва хмелепродукції та відновлення біологічної активності ґрунту. Методи. Польовий (обстеження хмеленасаджень, облік і дослідження динаміки розвитку шкодочинних організмів хмелю, оцінювання ураження рослин, визначення ефективності препаратів), лабораторний (аналіз уражених рослин хмелю), ваговий (облік збереженого врожаю), морфофізіологічний (встановлення біометричних параметрів рослин), математико­статистичний (оцінювання достовірності одержаних результатів, встановлення кореляційних зв’язків і розрахунків). Результати. Дослідження проводили у 2021–2025 рр. на дослідних ділянках (ґрунт — дерново­підзолистий супіщаних відмін із неоднорідним хімічним і гранулометричним складом ґрунтотворних порід) хмеленасаджень Інституту сільського господарства Полісся НААН (м. Житомир). Здійснювали порівняльне оцінювання різних систем захисту хмеленасаджень: біологічної — з використанням біологічних препаратів, пасток, настоїв інсектицидних рослин; екологізованої — яка передбачає заміну хімічних пестицидів для обприскувань баковими сумішами препаратів біологічного походження зі зменшеною нормою хімічного пестициду, а також використання затруєних принад і внесення до кореневища рослини затруєного хімічними інсектицидами вологонакопичувача; традиційної (інтенсивної) — з 9 обприскуваннями рекомендованими й зареєстрованими засобами захисту. Визначали накопичення в ґрунті важких металів — продуктів розкладання пестицидів, зміни параметрів агрохімічних показників ґрунту, зокрема зниження вмісту легкогідролізного азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію. Доведено, що під час обприскувань за ширини незайнятих міжрядь 3,0 м до 40% робочих розчинів препаратів потрапляють у ґрунт і впливають на його реакцію. Відзначено підкислення верхнього шару ґрунту у варіанті із застосуванням традиційної системи захисту хмелю, а також зафіксовано зниження вмісту легкогідролізного азоту на 32%, рухомих форм фосфору — на 13, обмінного калію — на 37%. Екологізована та біологічна системи мали тенденцію до незначного накопичення зазначених елементів живлення. У варіантах за традиційної та частково екологізованої систем захисту хмелю від шкідливих організмів, де використовували хімічні пестициди, спостерігали підвищення в ґрунті вмісту важких металів: міді, цинку, марганцю, свинцю. Висновки. Біологічна система захисту дає змогу стабілізувати екологічну рівновагу в екосистемі хмеленасаджень, оптимізувати обсяги застосування хімічних засобів, а також мінімізувати негативний вплив на довкілля.