Агроекологічні аспекти вирощування міскантуса гігантського в умовах осушуваних органогенних ґрунтів Лівобережного Лісостепу

Анотація

Мета. Встановити вплив довготривалого вирощування міскантуса гігантського на закономірності розвитку ґрунтових процесів, динаміку їх властивостей, екологічний стан агроландшафтів та продуктивність плантації в умовах осушуваних органогенних ґрунтів басейнів малих річок Лівобережного Лісостепу. Методи. Лабораторний — для визначення агрохімічних і водно­фізичних властивостей ґрунту; польовий — для дослідження плантації міскантуса гігантського з урахуванням природних, меліоративних й агротехнічних факторів; кількісний — для встановлення забур’яненості плантації; математико­статистичний — для визначення економічної ефективності вирощування міскантуса гігантського. Результати. Дослідження проводили у 2015–2023 рр. на торфовищі глибокому (1,8–2,0 м) осушуваному староорному карбонатному в заплаві р. Супій на Панфильській дослідній станції ННЦ «Інститут землеробства НААН». Встановлено, що за 10 років плантаційного вирощування міскантуса гігантського агро­екологічні властивості органогенного ґрунту зазнали певних змін: за густоти садіння 25 тис. шт./га в орному (0–30 см) шарі ґрунту щільність збільшилася з 0,34 г/см3 до 0,45 г/см3, водночас його шпаруватість зменшилася до 75,4%, повна вологоємність — до 178%. У варіанті за густоти садіння 10 тис. шт./га щільність ґрунту була в межах 0,37 г / см3 шпаруватість становила 80,6%, повна вологоємність — 190%. Основні агрохімічні показники шару ґрунту 0–30 см характеризувалися неістотним зменшенням умісту валових запасів загального азоту (з 2,0–2,1% до 1,9–2,0%) і збільшенням умісту фосфору на 0,2–0,5% з роками використання плантації. Вміст валових форм калію в ґрунті не змінився і був на рівні 0,1–0,2%. Спосіб довготривалого вирощування міскантуса гігантського незначною мірою впливав на кислотність ґрунту, яка варіювала в межах рНвод — 7,4–7,8. Висновки. Обґрунтовано екологічну й економічну доцільність вирощування міскантуса гігантського для енергетичних цілей в умовах осушуваних торфовищ. Встановлено, що у варіанті досліду зі схемою садіння 0,7  1,4 м (10 тис. шт./га) за внесення К60 (у середньому за 2019–2024 рр.) отримали стабільно високу врожайність зеленої маси — 78,9 т/га, сухої біомаси — 28,67 т/га, або 487,4 ГДж/га теплової енергії. Агроекологічний стан осушуваного органогенного ґрунту (орний шар — 0–30 см) на 10­му році вирощування культури на одному й тому самому місці за показниками родючості ґрунту був наближеним до екологічної збалансованості. На основі аналізу фітосанітарного стану плантації міскантуса гігантського встановлено, що додаткових заходів щодо захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів не вживали, оскільки економічний поріг шкодочинності не був перевищеним.