Вплив протеїнового живлення молодняку свиней на якість і безпечність продукції

Анотація

Мета. З’ясувати вплив протеїнового живлення молодняку свиней за їх вирощування у ІІІ зоні радіоактивного забруднення на якість і безпечність продукції — найдовшого м’яза спини та печінки. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2024 рр. на свинях великої білої породи методом збалансованих груп. Питому активність 137Cs в кормах і продукції визначали на гамма­радіометрі СЕГ­0,5. Підготовку зразків рослинного та тваринного походження для встановлення наявності в їх складі важких металів здійснювали методом сухої мінералізації, а кількісний елементний аналіз — методом атомно­абсорбційної спектрометрії. Коефіцієнти переходу (КП) важких металів у ланцюзі «раціон — продукція (м’язова тканина й печінка)» розраховували за формулою КП = Ввмп / Ввмр × 100, де Ввмп — вміст важких металів у продукції тварин, мг/кг; Ввмр — вміст важких металів у добовому раціоні тварин, мг. Результати. Встановлено, що наявні в кормах 137Cs і важкі метали (Pb, Cd) накопичуються переважно в найдовшому м’язі спини і печінці свиней. Оптимізація протеїнового живлення тварин за допомогою різних високобілкових кормів впливає на кількість важких металів та інтенсивність їх переходу в продукцію. Під час цих досліджень уміст 137Cs і Cd у м’язовій тканині та печінці свиней виявився нижчим від нормативних вимог, тоді як кількість Pb у найдовшому м’язі спини перевищувала гранично допустиму концентрацію у 2,0–3,5 раза. Висновки. Збалансування раціону свиней за перетравним протеїном завдяки використанню дерті бобових культур позитивно позначається на якості продукції, допомагає знизити концентрацію 137Cs, Pb і Cd в найдовшому м’язі спини на 3,2–11,0%, 24,0–42,9 та 52,0–68,0% відповідно. Водночас коефіцієнти переходу важких металів у м’язову тканину молодняку дослідних груп виявилися на 1,8–6,9% абс. нижчими, ніж у тварин контрольної групи.