Гумусний стан та ефективна родючість чорнозему опідзоленого за різних обробітків в агроценозі

Анотація

Мета. Виявити закономірності формування гумусного стану чорнозему опідзоленого під впливом систематичної оранки, поверхневого обробітку на 10–12 см упродовж 10 років (із 2016 р.), переходу на No­till після оранки і поверхневого обробітку впродовж останніх 5 років (2021–2025 рр.) та визначити рівень реалізації потенційної родючості за виходом зернових одиниць у 5­пільній зерновій сівозміні. Методи. Польовий (встановлення впливу різних систем обробітку на вміст органічної речовини в чорноземі опідзоленому), аналітичний (визначення вмісту гумусу за методом Тюріна), розрахунковий (розрахунок балансу гумусу в 5­пільній сівозміні), статистично­дисперсійний аналіз із використанням комп’ютерної програми Statistica 10. Результати. Дослідження проводили у 2021–2025 рр. на експериментальній базі Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» (ННЦ «ІЗ НААН»). Ґрунтовий покрив поля — чорнозем опідзолений сильнореградований малогумусний середньосуглинковий на карбонатному лесі. За оранки відбувається зниження рівня його природної родючості й посилюється процес мінералізації, проте потенційна родючість цього містить у собі значну частину ресурсу ефективної родючості, яка перевищує необхідний рівень для реалізації агропотенціалу чорнозему опідзоленого в агроценозі. За поверхневого обробітку рівень мінералізації знижується на 15–20%, що обмежує надлишок ресурсу ефективної родючості для отримання рівноцінної продуктивності за проведення оранки. Завдяки посиленню процесу депонування органічної речовини в гумус та оптимізації рівня мінералізації з гуміфікацією природна родючість чорнозему відновлюється. Потеційна родючість покращується завдяки природній ефективній родючості з оптимізованим ресурсом. За обробітку No­till відбувається активне депонування органічної речовини в гумус, що забезпечує відтворення природної родючості. Потенційна родючість має на 15–19% нижчий рівень ефективної родючості порівняно з оранкою. У цьому й проявляється «консервуючий» ефект системи No­till на початковому етапі впровадження, що призводить до зниження виходу зернових одиниць в агроценозі 5­пільної сівозміни в умовах центральної частини Лісостепу України. Висновки. В цих умовах реалізація ефективної родючості чорнозему опідзоленого в 5­пільній сівозміні за виходом зернових одиниць із застосуванням систематичної оранки та поверхневого обробітку була на рівні 4,67–4,82 т/га, за обробітку No­till реалізація агропотенціалу виходу зернових одиниць знизилася на 12,7–13,5%. У разі переходу на No­till після оранки в початковий період агропотенціал їх виходу знизився на 13,5%, а в разі переходу на No­till після поверхневого обробітку — на 9,9%, що в 1,35 раза ефективніше. В початковий період рівень ефективної родючості за виходом зернових одиниць знизився на 12,7–13,5% порівняно з оранкою і поверхневим обробітком. Із застосуванням останнього впродовж 10 років рівень ефективної родючості був на 3,1% нижчим, ніж за оранки.