Агробіо­логічне обґрунтування щільності агроценозу амаранту в умовах Південного Степу України

Анотація

Мета. Визначити найбільш ефективну, адаптовану до конкретних ґрунтово­кліматичних умов щільність агроценозу амаранту для отримання зерна в умовах посушливого Південного Степу України. Методи. Використовували метеорологічні спостереження, вимірювально­ваговий метод для визначення врожайності. Для визначення вірогідності одержаних результатів відмінності між досліджуваними показниками та ознаками застосовували метод дисперсійного аналізу. Математичну обробку результатів проводили за допомогою платформи AgroStat. Для проведення досліджень було обрано насіння амаранту сортів вітчизняної селекції Харківський­1 (універсальний) та Лєра (зерновий). Результати. Дослідження проводили у 2022–2024 рр. в Одеський обл. в кліматичних умовах Придунайского Степу України. Врожайність зерна амаранту сортів Харківський­1 та Лєра протягом 2022–2024 рр. формувалася під впливом погодних умов та наявної густоти стояння рослин. Найкращу середню врожайність зерна амаранту було отримано у 2022 р. (2,44 т/га у сорту Харківський­1 та 2,70 т/га у сорту Лєра). 2024 р. характеризувався вкрай несприятливими погодними умовами, що призвело до значного зниження врожайності обох сортів. Збільшення щільності агроценозу амаранту від 90 до 150 тис. шт. / га сприяє збільшенню його продуктивності з одиниці площі, що дало змогу в середньому отримати 2,15 т / га зерна амаранту сорту Харківський­1 та 2,32 т / га сорту Лєра. Подальше загущення посівів призвело до зниження продуктивності обох сортів. Висновки. Найвищу врожайність зерна амаранту (2,16 т / га) протягом 2022–2024 рр. досліджень отримано в сорту Лєра. Сорт Харківський­1 в умовах посушливого Південного Степу виявився менш урожайним, із рівнем продуктивності в середньому 2,00 т / га зерна. Найвищу врожайність зерна було отримано за щільності агроценозу 150 тис. шт. / га (2,24 т / га). Частка впливу фактора А (сорт) у досліді становила 23,66%, фактора В (щільність агроценозу) — 72,87%.