Еколого-агрохімічне оцінювання стану ґрунтів в агроландшафтах у межах річкових басейнів Івано-Франківської області

Анотація

Мета. Провести еколого­агрохімічне оцінювання стану ґрунтів в агроландшафтах у межах басейнів річок Дністер та Прут Івано­Франківської обл., включно із селітебними територіями, виявити вплив антропогенного навантаження та запропонувати заходи щодо покращення їх екологічного стану. Методи. Агроекологічний моніторинг проводили у 2021–2024 рр. завдяки маршрутному обстеженню території та лабораторному аналізу ґрунтових проб із використанням методів агрохімічного (вміст гумусу, NPK, мікроелементи й важкі метали) та фізико­хімічного аналізу (pH, гідролітична кислотність, сума ввібраних основ, обмінний кальцій і магній). Застосовано математико­статистичний метод аналізу (середнє значення, коефіцієнт варіації, мінімальні та максимальні значення показників). Результати. Дослідження проведено на дерново­підзолистих, сірих лісових, бурих гірсько­лісових, чорноземах опідзолених, лучно­чорноземних, лучно­болотних і торфово­болотних ґрунтах з урахуванням стабілізувальних (перелогів) і дестабілізувальних (агроландшафтів, включно із сельбищною територією — полями, присадибними ділянками) компонентів екосистеми. Аналіз показників родючості ґрунтів підтвердив їх велику різноманітність. Показник обмінної кислотності рНсол. змінювався від дуже сильнокислих (3,6) до слаболужних (7,9), уміст гумусу варіював від середнього (2,2%) до дуже високого (8,2%), легкогідролізного азоту — у межах від дуже низького (71,4 мг/кг ґрунту) до підвищеного (275,0 мг/кг ґрунту), мінерального азоту (N­NO3 + + N­NH4) — від дуже низького (5,0 мг/кг ґрунту) до дуже високого (64,4 мг/кг ґрунту), рухомих сполук фосфору — від низького (3,5 мг/кг ґрунту) до дуже високого (1400,0 мг/кг ґрунту), рухомих сполук калію — від середнього (101,0 мг/кг ґрунту) до дуже високого (1245,0 мг/кг ґрунту) (за Мачигіним). Висновки. Встановлено значний вплив антропогенного чинника на зміну показників родючості ґрунту в агроландшафтах. У ґрунтових пробах бурих гірсько­лісових, дерново­підзолистих, сірих лісових, чорноземах опідзолених, лучно­чорноземних, лучно­болотних і торфово­болотних ґрунтів, відібраних на присадибних ділянках, порівняно з перелогами й полями, виявили більше мінерального азоту — до 64,4 мг / кг, рухомих сполук фосфору — 1400,0, калію — 1245,0, цинку — 20,0, свинцю — 7,4, кадмію — 0,8, заліза — 248,8 мг/кг. Уміст свинцю та кадмію іноді перевищував ГДК (гранично допустиму концентрацію). Для покращення екологічного стану досліджуваних ґрунтів доцільно здійснювати їх системний моніторинг, упроваджувати елементи ґрунтозахисних агротехнологій, особливо на ерозійно небезпечних ділянках бурих гірсько­лісових ґрунтів, регулювати застосування добрив і пестицидів на всіх типах ґрунтів, проводити вапнування кислих опідзолених ґрунтів, відновлювати прибережні захисні смуги й протиерозійні насадження на лучно­чорноземних, лучно­болотних і торфово­болотних ґрунтах, розвивати екологічну освіту населення і фахівців.